Які повідомлення в чатах будинків можуть допомогти російській розвідці
Фото з місця влучання, відео роботи ППО, повідомлення в чаті будинку або навіть випадкова розмова про знайомого військового можуть стати джерелом інформації для російської розвідки. Особливо небезпечно, коли такі дані публікують одразу після атаки або передають незнайомцям за гроші.
Центр протидії дезінформації спільно з Апаратом Ради національної безпеки і оборони України запустив інформаційну кампанію, яка нагадує про правила поведінки під час війни. Вона пояснює, які відомості не варто фотографувати, публікувати й пересилати, а також що робити у разі підозрілих пропозицій.
Які фото та відео не можна публікувати після обстрілів
Після російської атаки люди часто дістають телефони, щоб зафіксувати наслідки удару, показати масштаби руйнувань або повідомити знайомим, що відбувається в їхньому районі. Однак такі публікації можуть розкрити ворогу інформацію, яку він використовуватиме для оцінки результатів атаки та підготовки наступних ударів.
Не варто знімати й поширювати:
- місця влучань і руйнувань;
- пошкодження об'єктів критичної інфраструктури;
- пожежі та роботу рятувальників, медиків й інших екстрених служб;
- роботу протиповітряної оборони та її результати.
Навіть якщо відео здається звичайним репортажем із місця події, на ньому можуть бути помітні адреси, орієнтири, характер пошкоджень або інші деталі. У сукупності вони допомагають оцінити наслідки удару.
Тому побачивши місце влучання, краще відкласти телефон і не намагатися знімати подію для соцмереж.
Чому не можна пересилати чужі відео та фото
Інформаційна безпека стосується не лише тих, хто безпосередньо знімає наслідки атаки. Ризик виникає і тоді, коли людина пересилає вже опубліковані кимось кадри.
Навіть якщо ви не автор фото чи відео, не варто поширювати матеріали, на яких можна визначити:
Підписуйтеся на наші соцмережі
- адресу або координати місця події;
- масштаби пошкоджень;
- деталі роботи ППО;
- дії військових та екстрених служб.
Кожне нове пересилання збільшує кількість людей, які отримують доступ до цих відомостей. Тому не варто поширювати сумнівні кадри навіть у приватних повідомленнях і закритих групах.
Чим небезпечні повідомлення в чатах будинків
Чати ОСББ, житлових комплексів і районів створюють для обміну побутовою інформацією. Проте під час війни вони можуть стати додатковим джерелом даних для ворога.
Не повідомляйте незнайомцям у таких чатах:
- куди саме було влучання;
- що пошкоджено в будинку або поруч;
- як працює критична інфраструктура у вашому районі;
- подробиці ситуації під час повітряної тривоги або після удару.
Навіть закритий чат не гарантує, що інформація залишиться лише серед його учасників. Повідомлення можна переслати, зберегти або передати стороннім людям.
Тому варто уважно ставитися до запитів від незнайомців, які цікавляться наслідками обстрілів, роботою інфраструктури чи ситуацією в конкретному районі.
Яку інформацію про військових не можна розголошувати
Окремий блок правил стосується інформації про Сили оборони України. Вона може допомогти російській стороні встановити розташування підрозділів, оцінити їхню діяльність або відстежити переміщення.
Не фотографуйте й не публікуйте:
- переміщення військової техніки та особового складу;
- розташування блокпостів, укріплень та інших оборонних об'єктів;
- координати, орієнтири й деталі, за якими можна визначити місце розташування військових об'єктів.
Це стосується не лише публічних дописів. Важливо також обережно поводитися з інформацією, яку ви отримуєте від знайомих або родичів, що служать у війську.
Про що не варто розпитувати військових
Навіть звичайна розмова з військовослужбовцем може ненавмисно розкрити чутливі відомості. Тому не варто розпитувати про точне місце перебування, маршрути та майбутні переміщення.
Також не слід передавати іншим людям інформацію про місце перебування, діяльність або плани військового. Не повідомляйте незнайомцям, де саме служить ваш родич чи знайомий.
Важливо пам'ятати, що приватна бесіда не завжди залишається приватною. Потрібно зважати не лише на те, що ви розповідаєте, а й на те, кому саме це відомо.
Пропонують гроші за фото або інформацію: як діяти
Окрему увагу в кампанії приділили спробам отримати від українців чутливу інформацію за винагороду.
Насторожити мають пропозиції сфотографувати певний об'єкт, передати координати, повідомити про військових або техніку, розповісти про наслідки атаки. Такі звернення можуть бути способом вербування або збору розвідувальних даних.
Якщо незнайомець пропонує гроші за подібні відомості:
-
1
Відмовтеся від пропозиції та не виконуйте жодних завдань.
-
2
Не передавайте фото, відео, координати або іншу інформацію.
-
3
Збережіть листування, номер телефону та інші докази спілкування.
-
4
Повідомте про підозрілий контакт Службу безпеки України.
Для цього можна скористатися офіційним чатботом СБУ «Спали ФСБшника» – @spaly_fsb_bot – або зателефонувати на гарячу лінію за номером 1516.
Інформаційна безпека починається з кожного
Під час війни джерелом інформації для ворога може стати не лише професійна зйомка чи офіційне повідомлення. Іноді достатньо одного фото, пересланого відео або необережної розмови в чаті.
Головне правило – не публікувати й не передавати відомості, які допоможуть встановити місце влучання, оцінити наслідки атаки, знайти військові об'єкти або відстежити переміщення українських підрозділів.