Як працюватиме «єЧек» і чим він може бути корисний споживачам

3 хвилин читання

Українці вже активно переходять на цифрові чеки. За перші 20 днів пілоту «єЧека» сформували 5 млн електронних квитанцій. Про те, як працюватиме проєкт і чим він корисний, розповів заступник міністра економіки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Циборт в інтервʼю The Page

Що відомо про проєкт «єЧек». Фото: Мінекономіки 

Що таке «єЧек» і чим він корисний 

  • «єЧек» — це державна система цифрових чеків для безготівкових оплат.
  • Щоб користуватися нею, не потрібно встановлювати нові застосунки. Достатньо дати згоду у своєму мобільному банку, тоді після оплати чек автоматично стане електронним.
  • Фактично це такий самий чек, як і паперовий, просто він у цифровому форматі. 
  • Для користувачів це зручно, бо не потрібно зберігати паперові чеки, а доступ до попередніх покупок завжди буде у смартфоні. 
Читайте також: Україна намагається побудувати державу, яка працює за логікою IT-продукту: швидко, прозоро та з фокусом на «користувача» – бізнес і громадян. Але між ідеєю цифрової держави та її реальним запуском досі стоять старі закони, бюрократія й людський фактор.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Чим «єЧек» відрізняється від електронних чеків у магазинах 

Деякі мережі супермаркетів вже мають електронні чеки у власних застосунках. Але такі рішення працюють лише всередині конкретних магазинів.

Через це вони охоплюють приблизно 0,5% ринку і не дають помітного ефекту.

«єЧек» має інше призначення. Він має зробити цифрові чеки стандартом для всіх безготівкових оплат в Україні, незалежно від магазину чи банку.

Поки що це пілот, але він вже показує вражаючі результати. За 20 днів роботи це вже 5 млн чеків по цифрових транзакціях, тобто мінус тисяча кілометрів паперу і суттєва економія для бізнесу, тому що кожен чек обходиться в 7 копійок. 
Олександр Циборт 

Чи буде держава бачити покупки з появою «єЧека» 

  • Циборт запевняє, що держава не отримує інформацію про конкретні покупки. Система працює через обмін зашифрованими ключами між банками та іншими учасниками. 
  • Тобто відбувається лише перевірка операції, без доступу до списку товарів.
  • У майбутньому рівень захисту хочуть підвищити ще більше. Планується, що ключі шифрування зберігатимуться лише на пристрої користувача. У такому випадку навіть банк не матиме доступу до деталей покупок.
Банківська таємниця залишається, різні інституції між собою обмінюються кешованими ключами і відбувається верифікація. Держава як не знала, так і не буде знати про ваші операції.
Олександр Циборт