Канада vs Україна. Історія релокейту QA-інженера GeoComply в Канаду
Максим (наразі не готовий повідомляти своє прізвище) майже дев'ять місяців працює на посаді QA engineer у GeoComply — одному з найбільших світових розробників рішень для кібербезпеки й попередження цифрового шахрайства з офісом в Україні. Серед клієнтів компанії — BBC, Warner Bros, Viacom, Amazon Prime, Draft Kings.
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну компанія запропонувала своїм українським фахівцям релокейт в офіси у Варшаві або Монреалі. Максим вирішив прийняти пропозицію і спробувати побудувати своє життя у Канаді.
Він розповів, як відбувався переїзд і як налаштовує свій побут у новій країні.
На рішення вплинула саме пропозиція компанії
Думки про переїзд у мене були й до початку повномасштабного вторгнення. Я встиг пожити та попрацювати у різних країнах, от тільки нещодавно повернувся із Нідерландів, де працював вісім місяців. Також був у США та прожив декілька місяців у Китаї. Про Канаду також думав, але це було на рівні тільки роздумів. Країна подобалась мені своїм рівнем життя, але конкретних кроків для релокейту я не робив.
На моє рішення переїхати вплинула саме пропозиція компанії. Всі умови були створені, єдине, що потрібно було зробити, це дати свою згоду. Компанія пропонувала канадський контракт, переліт, оплату перших двох тижнів проживання, допомогу в релокації — надавали буквально все.
Проблем не було ані з документами, ані з переїздом
Отримання візи в Канаду сьогодні максимально спростили. Для отримання візи з дозволом на роботу на термін дії паспорта потрібно просто подати заявку онлайн, а потім приїхати на отримання біометрії. Так вийшло, що у березні я перебував в Іспанії, вже на початку квітня поїхав до Варшави, де й подав заявку на біометрію. Після цього довелося чекати майже місяць, щоб отримати паспорт, адже у Польщі були великі черги. Віза приходить одразу з дозволом на роботу, а в аеропорту Канади оформлюєш work permit.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Про переїзд нічого особливого розповісти не можу — все було максимально просто та комфортно. На момент отримання візи я був у Варшаві, тож мої речі були зібрані. Коли я отримав візу, то написав нашій тревел-менеджерці, яка підібрала мені квитки до Канади. Я обрав маршрут, який мені здався найзручнішим. Мені одразу надіслали квитки та бронь готелю у Монреалі. Від моменту виходу із квартири у Варшаві до моменту поселення у Монреалі минуло 16 годин. З них майже годину я провів в аеропорту Канади на оформленні документів.
Ніяких екзаменів зі знання мов я не складав. Мій рівень англійської досить високий, адже я багато жив у різних країнах і спілкувався англійською. У Монреалі говорять переважно французькою, а я її не знаю взагалі. Попри це жодних проблем не було, адже тут всі знають англійську.
Канада VS Україна: про різницю у цінах, схожість у роботі та адаптацію
У моїй роботі майже нічого не змінилося: компанія надає канадський контракт з такою самою посадою, яка у мене й була, у тій самій команді, але на канадських умовах.
Бенефіти у Канаді відрізняються від українських. Вони містять хороше страхування, яке покриває навіть стоматологічні послуги, різноманітні програми. До того ж компанія сплатила два тижні мого проживання у готелі та надала суму, на яку в Монреалі можна винайняти житло десь на три місяці.
Квартиру я орендував на 13 місяців. Це новобудова у середмісті, до офісу — п'ять хвилин пішки. У комплексі є безкоштовний басейн, лазня, невеликий спортзал. Сама квартира — це студія з однією спальнею. Також у вартість житла входить паркувальне місце та локер — окрема комора для зберігання речей. Оренда такої квартири коштує мені 1550 канадських доларів на місяць.
Якщо говорити про відмінності, то жити у Канаді дещо дорожче. Є платежі, з якими я не стикався в Україні, наприклад, обслуговування картки у банку — 12 доларів, страхування житла — майже 20 доларів на місяць. Решта платежів такі самі, як в Україні, але дорожчі.
Вищі ціни й на їжу. Наприклад, я полюбляю азійські супи. У кафе порція такої страви коштує приблизно 13 доларів. У магазинах є сенс брати товари гуртом, бо пляшка води може коштувати 1,5 долара, а ящик із 12 пляшок — 5 доларів. Так можна зекономити. Один похід до супермаркету обходиться у 25-30 доларів.
А от у роботі відмінностей майже немає. Я один із тих, хто встиг попрацювати в офісі GeoComply і в Україні, і в Польщі, і в Канаді. Вони дуже схожі, це своєрідна фішка. Коли я вперше приїхав у канадський офіс, мені навіть не довелося підключатися до Wi-Fi, бо пароль та мережа ті самі.
Проте є й певні особливості. В монреальському офісі є особливі дні: наприклад, щопонеділка вранці фахівцям роздають бейгли, щосереди увечері у нас день пива, вина та закусок. Це цікава фішка, в Україні у нас такого не було.
Через те що моя робота майже не зазнала змін, мені й адаптація не була потрібна.
Я залишився у тій самій команді, ми й раніше працювали віддалено. Єдине, що змінилося, — час спілкування з колегами, бо є різниця у часових поясах.
Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.