Всередині «Орєшника» знайшли 470 застарілих чипів: чим насправді начинена російська ракета

4 хвилин читання

Розрекламований кремлем «Орєшник» виявився зібраним із застарілих напівпровідників 2014-2018 років, 470 мікрокомпонентів від 25 заводів рф і білорусі. Це зʼясувала Незалежна антикорупційна комісія (НАКО), яка проаналізувала компонентну базу російської балістичної ракети «Орєшник». 

З яких компонентів створили російську ракету «Орєшник». Фото: росЗМІ

Що всередині «Орєшника»

  • Дослідження базується на уламках приладових відсіків, які українські військові експерти зібрали після двох підтверджених ударів: по «Південмашу» в Дніпрі 21 листопада 2024 року й по обʼєкту критичної інфраструктури у Львові 8 січня 2026 року. 
  • Саме львівський удар дав дослідникам вцілілі блоки навігації та елементи двигуна.
  • Головний висновок — балістична ракета, яку путін презентував як «зброю на передових технологіях», начинена електронікою десятирічної давнини. 
  • Старша дослідниця НАКО Вікторія Вишнівська говорить, що близько 470 ідентифікованих мікрокомпонентів виготовлені за низько- та середньотехнологічними процесами, яким уже кілька десятиліть. 
  • Більшість деталей датовані 2014-2018 роками, а сама ракета є еволюцією радянських і російських комплексів «Рубєж», «Тополь-М» і «Ярс».
Читайте також: Україна під час війни здійснила унікальні космічні операції — двічі вивела ракетоносії у космічний простір. Про це повідомив народний депутат Федір Веніславський в інтерв’ю РБК-Україна.

Хто збирає «Орєшник»

Підписуйтеся на наші соцмережі

Компоненти постачали щонайменше 25 підприємств росії й білорусі. Серед ключових — білоруський холдинг «Інтеграл», російські заводи «Мікрон», «Ангстрем» і «Оптрон». 

На відміну від «шахедів» чи крилатих ракет, які критично залежать від західних чипів, «Орєшник» демонструє аномально високу частку внутрішнього виробництва. 

Втім, це не свідчення технологічної самодостатності рф, а радше показник того, наскільки розмита межа між цивільною та військовою мікроелектронікою в країні-агресорці. 

Раніше ми розбирали, як у російській ракеті «Бандероль» знайшли десятки західних компонентів, саме на цьому тлі архітектура «Орєшника» виглядає нетиповою.

Чи накладають санкції на виробників «Орєшніка»

  • Україна вже наклала санкції на 93% виявлених компаній, причетних до виробництва «Орєшника». 
  • Натомість міжнародний показник санкціонування цих виробників становить лише 62%. 
  • Значна частина заводів, чиї чипи опинилися в ракеті, досі уникає системного тиску з боку ЄС і США. 
  • Проблема в тому, що санкційна логіка Заходу орієнтована на «Ростех» та «Роскосмос», тоді як «Орєшник» містить деталі від компаній без очевидного оборонного профілю. 

Про схожу проблему з обходом санкцій ми писали, коли американські чипи знайшли у російських ракетах, і виробники отримали позови.

Це підкреслює необхідність того, щоб санкційна політика виходила за рамки лише виробників ракет і традиційних оборонних підприємств, охоплюючи ширшу екосистему напівпровідників. Це допомогло б стримати можливості Москви з модернізації своєї промисловості, тим самим обмежуючи довгостроковий розвиток її оборонно-технологічного потенціалу. 
Старша дослідниця НАКО Вікторія Вишнівська

Варто памʼятати й про реальну ефективність самої зброї. Перший пуск по «Південмашу» у листопаді 2024-го відбувся без вибухової речовини, руйнування спричинила лише кінетична енергія падіння металевих блоків. 

Удари по Львову в січні 2026-го та по Білій Церкві у травні 2026-го пройшли за тим самим сценарієм. Ефективність ураження на землі була низькою. Схожа історія з іранськими дронами, компоненти яких Європа намагається відстежити роками.