Всередині «Орєшника» знайшли 470 застарілих чипів: чим насправді начинена російська ракета
Розрекламований кремлем «Орєшник» виявився зібраним із застарілих напівпровідників 2014-2018 років, 470 мікрокомпонентів від 25 заводів рф і білорусі. Це зʼясувала Незалежна антикорупційна комісія (НАКО), яка проаналізувала компонентну базу російської балістичної ракети «Орєшник».
Що всередині «Орєшника»
- Дослідження базується на уламках приладових відсіків, які українські військові експерти зібрали після двох підтверджених ударів: по «Південмашу» в Дніпрі 21 листопада 2024 року й по обʼєкту критичної інфраструктури у Львові 8 січня 2026 року.
- Саме львівський удар дав дослідникам вцілілі блоки навігації та елементи двигуна.
- Головний висновок — балістична ракета, яку путін презентував як «зброю на передових технологіях», начинена електронікою десятирічної давнини.
- Старша дослідниця НАКО Вікторія Вишнівська говорить, що близько 470 ідентифікованих мікрокомпонентів виготовлені за низько- та середньотехнологічними процесами, яким уже кілька десятиліть.
- Більшість деталей датовані 2014-2018 роками, а сама ракета є еволюцією радянських і російських комплексів «Рубєж», «Тополь-М» і «Ярс».
Хто збирає «Орєшник»
Підписуйтеся на наші соцмережі
Компоненти постачали щонайменше 25 підприємств росії й білорусі. Серед ключових — білоруський холдинг «Інтеграл», російські заводи «Мікрон», «Ангстрем» і «Оптрон».
На відміну від «шахедів» чи крилатих ракет, які критично залежать від західних чипів, «Орєшник» демонструє аномально високу частку внутрішнього виробництва.
Втім, це не свідчення технологічної самодостатності рф, а радше показник того, наскільки розмита межа між цивільною та військовою мікроелектронікою в країні-агресорці.
Раніше ми розбирали, як у російській ракеті «Бандероль» знайшли десятки західних компонентів, саме на цьому тлі архітектура «Орєшника» виглядає нетиповою.
Чи накладають санкції на виробників «Орєшніка»
- Україна вже наклала санкції на 93% виявлених компаній, причетних до виробництва «Орєшника».
- Натомість міжнародний показник санкціонування цих виробників становить лише 62%.
- Значна частина заводів, чиї чипи опинилися в ракеті, досі уникає системного тиску з боку ЄС і США.
- Проблема в тому, що санкційна логіка Заходу орієнтована на «Ростех» та «Роскосмос», тоді як «Орєшник» містить деталі від компаній без очевидного оборонного профілю.
Про схожу проблему з обходом санкцій ми писали, коли американські чипи знайшли у російських ракетах, і виробники отримали позови.
Варто памʼятати й про реальну ефективність самої зброї. Перший пуск по «Південмашу» у листопаді 2024-го відбувся без вибухової речовини, руйнування спричинила лише кінетична енергія падіння металевих блоків.
Удари по Львову в січні 2026-го та по Білій Церкві у травні 2026-го пройшли за тим самим сценарієм. Ефективність ураження на землі була низькою. Схожа історія з іранськими дронами, компоненти яких Європа намагається відстежити роками.