Володимир Зеленський: про важкі дні війни, Бучу та компроміси

Керівництво державою під час екзистенційної війни вимагає не лише воєнних та дипломатичних рішень, а й колосального психологічного ресурсу, коли кожна ніч перетворюється на цілодобову координацію сил протиповітряної оборони та оперативного перегрупування систем під постійними обстрілами.

У відвертій розмові на YouTube-каналі The Diary Of A CEO Президент України Володимир Зеленський окреслив особисту ціну супротиву, розкрив деталі перших годин повномасштабного вторгнення росії та пояснив, чому швидке прощення воєнних злочинів є неможливим для українського суспільства.

Володимир Зеленський про відмову від евакуації та битву за Київ

24 лютого 2022 року о четвертій ранку ракетні удари охопили всю країну, а колони ворожої техніки рушили з території білорусі найкоротшим шляхом до столиці. Першим пропозицію терміново евакуювати українського лідера разом із родиною висловив президент США Джо Байден, однак відповідь Зеленського увійшла в історію: «Мені потрібна амуніція, а не поїздка». Залишившись у бункері на Банковій під загрозою штурму та обстрілів, він постійно виходив на вулицю й записував звернення, щоб спростувати дезінформацію росії про свою втечу.

Кремлівський розрахунок на паніку та швидке захоплення Києва за три дні провалився. Наступ угруповання з майже 200 тисяч військових росії зупинили не погодні умови чи «помилка генерала на ґрунтовій дорозі», про яку згадував Дональд Трамп, а лютий опір цивільних і військових.

Вирішальну роль відіграла битва за аеропорт у Гостомелі:

Масова добровільна мобілізація дозволила наростити українську армію з початкових 200 тисяч до 800 тисяч бійців і повністю вибити вороже угруповання з Київщини та Чернігівщини.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Трагедія в Бучі: чому переговори з росією вимагають правосуддя

Найважчим днем за роки війни Володимир Зеленський називає відвідування звільненої Бучі. Масові поховання майже 500 закатованих і розстріляних людей, вбиті діти, тіла цивільних зі зв'язаними руками на вулицях остаточно змінили сприйняття конфлікту. Побачене викликало не просто біль, а жагу правосуддя, адже дії росії під Києвом виглядали як свідоме винищення людей.

Саме тому будь-які заклики до негайного компромісу без притягнення винних до відповідальності сприймаються в Україні боляче. Сам факт згоди на припинення вогню по лінії фронту вже є колосальним моральним компромісом для родин, які втратили близьких. Без справедливого суду та покарання злочинців внутрішня рана суспільства не затягнеться, а відсутність покарання лише спровокує нові спалахи насилля.

Війна в Україні: коріння імперської агресії та міфи росії

Коріння повномасштабної війни сягає 2014 року, коли росія розпочала повзучу окупацію Криму руками «зелених чоловічків». Відсутність рішучої силової відповіді тоді дала володимиру путіну хибне відчуття легкості майбутньої окупації всієї України. Спотворена радянсько-КДБшна оптика кремлівського диктатора сприймає розпад СРСР як головну катастрофу XX століття, а відбудову імперії вважає власною місією.

Імперії тримаються виключно на автократії та інформаційному вакуумі — своєрідному «акваріумі», подібному до Північної Кореї чи СРСР. Вони неминуче розпадаються, коли люди прагнуть свободи та культурного різноманіття. Україна історично була інтелектуальним та промисловим ядром цієї системи — «кузнею кадрів», центром науки, ракетобудування та інженерії. Саме тому прагнення українців стати частиною Європи сприймається росією як геополітична загроза власному існуванню: якщо Україна інтегрується в ЄС, клаптева російська імперія неминуче розпадеться.

Щоб виправдати загарбницьку війну, кремль використовує вигадані історичні міфи. путін цинічно відраховує історію з більшовицького перевороту 1917 року, ігноруючи тисячолітню спадщину Київської Русі та тисячолітні українські храми. Так само абсурдними є звинувачення України у «фашизмі». Україна разом із білоруссю була повністю окупована під час Другої світової війни та зазнала колосальних втрат, на відміну від території самої росії. Дід Володимира Зеленського пройшов усю війну на фронті, а чотири його брати були розстріляні нацистами.

Зеленський про енергетичний фронт і деталі розмови з Трампом

Закиди Дональда Трампа про те, що українські удари по російських нафтопереробних заводах провокують дефіцит дизелю та шкодять американським фермерам, є абсолютно безпідставними. Обсяг експорту дизелю з росії є мізерним і має нульовий вплив на внутрішні ціни в США. Удари Сил оборони України по російських НПЗ є виключно дзеркальною відповіддю на систематичне знищення української енергосистеми. росія позбавляє українців світла, а Україна у відповідь позбавляє росію прибутків від дизелю, за які кремль купує зброю.

Україна неодноразово пропонувала укласти енергетичне перемир'я, однак путін особисто відкинув цю ініціативу. Не зумівши домовитися з диктатором, Трамп переклав відповідальність за зростання цін на українську сторону. Справжня причина світових коливань цін на пальне полягає у загостренні ситуації на Близькому Сході та блокуванні Ормузької протоки.

Альтернативним рішенням для захисту українців є надання додаткових систем ППО. Зеленський чітко зазначив: якщо США не можуть змусити росію припинити удари по енергетиці, вони мають надати Україні ракети Patriot (фінансовані європейськими партнерами), щоб закрити небо, і тоді потреби завдавати ударів у відповідь не буде. Проте ці ракети були перенаправлені на Близький Схід.

18% території під окупацією та війна в Україні: реалії миру

Наразі під тимчасовим контролем росії перебуває близько 18–19% території України, включаючи Крим, загарбане Азовське море, Маріуполь, Бердянськ та Олешки, де 2,5 тисячі цивільних залишаються відрізаними від продовольства. Херсон, хоч і звільнений, розділений Дніпром і щоденно обстрілюється з протилежного берега, а такі міста як Харків та Запоріжжя перебувають під постійними атаками.

Головною метою путіна на сході залишаються Слов'янськ, Краматорськ та Дружківка з подальшим виходом на Дніпропетровщину — у Павлоград, Дніпро, Кривий Ріг та Нікополь, які є промисловим та економічним серцем країни. Здача цих укріплених рубежів створить критичну загрозу подальшого захоплення України.

Попри окупацію, ризик застосування росією ядерної зброї залишається низьким: такий крок остаточно позбавить кремль останніх союзників, включно з Китаєм, і відкриє скриньку Пандори для нових ядерних конфліктів по всьому світу. Реалістичний шлях до завершення війни полягає не в капітуляції, а в тому, щоб США застосували до путіна таку ж жорстку риторику та санкційний тиск, які росія розуміє найкраще.

Як війна в Україні змінить глобальний мир та переговори

Сучасний світ опинився у глибокій кризі через зростання агресії та жаги до крові з боку авторитарних режимів росії та Ірану. Україна щиро прагне, щоб Америка залишалася сильною, мирною та великою державою, де люди мають можливість жити спокійним життям, проводити час із родинами та не знати жахіть війни.

Усі дипломатичні таємниці та геополітичні ігри з часом стають публічними. Час завжди грає на боці тих, хто веде чесний діалог і виборює справедливість. Справжній мир неможливий через закриття очей на катування та воєнні злочини заради відновлення торгівлі газом чи дизелем. Тільки повне відновлення справедливості, покарання винних і надійні гарантії безпеки здатні гарантувати довгострокову стабільність у світі.