Війна дронів і логістики: Сирський про нову фазу фронту

Українська армія дедалі сильніше зміщує акцент із боротьби лише на передньому краї на удари по всій інфраструктурі російської війни — логістиці, паливу, мостах, складах, оборонних підприємствах і маршрутах перекидання резервів. Саме таку логіку нової фази бойових дій головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський окреслив в інтерв’ю для ТСН.

Його оцінки залишаються обережними. росія досі має перевагу в силах, засобах і чисельності, продовжує стратегічну наступальну операцію та не знижує інтенсивність ударів авіацією, дронами й балістикою. Водночас на фронті вже видно інший процес — поступове виснаження противника й зростання ефективності української активної оборони. За словами українського генерала, про справжній перелом можна буде говорити тоді, коли ЗСУ зможуть наступати на 18–20 км на добу.

Війна дронів і логістика: як ЗСУ змінюють темп війни

Нинішня стратегія України тримається на комплексному послабленні російського тилу: знищенні складів боєприпасів і пального, ураженні мостів, логістичних маршрутів, оперативного тилу та промислової бази.

Олександр Сирський описує цю модель через три рівні ураження. Deep strike руйнує економічну основу війни: нафтопереробні заводи, місця зберігання пального, виробництва подвійного призначення, елементну базу для ракет, літаків і систем управління. Middle strike працює по складах, шляхах постачання й маршрутах перекидання резервів. Front strike знищує піхоту й техніку, які рухаються до переднього краю.

Тому втрати ворога рахуються не тільки у живій силі. Важливо, скільки пального, боєприпасів, складів, мостів і маршрутів втрачає російська армія. Цей підхід уже змінив баланс артилерії: якщо раніше співвідношення використання боєприпасів могло бути 1:3 або 1:4 на користь противника, то тепер воно скоротилося приблизно до 1:1,6–1,8.

Ізоляція Криму: чому удари по мостах і паливу важливі для фронту

Найпомітніше ця стратегія проявляється на півдні. Удари по мостах, складах, паливній інфраструктурі та маршрутах постачання на кримському напрямку мають не символічну, а військову мету: обмежити маневр російських військ, зірвати перевезення й ускладнити перекидання резервів.

Очільник Збройних сил пояснює це як частину ширшого задуму — паралізувати логістику російських оперативних угруповань і не дозволити ворогу швидко посилювати потрібні ділянки фронту. Саме тому ізоляція Криму стає не окремою інформаційною темою, а елементом боротьби за темп війни.

На цьому тлі українські сили перейшли до активніших дій. У травні Україна звільнила на 100 кв. км більше територій, ніж втратила. З початку року, за словами Олександра Сирського, звільнено понад 670 кв. км. Водночас головнокомандувач не називає це класичним контрнаступом. Його формула — активна оборона: ЗСУ стримують ворога на основних напрямках і б’ють там, де російська оборона слабша.

російська армія в Україні: 722 000 військових і ознаки виснаження

російське угруповання в Україні не зменшується. У розмові прозвучали кілька цифр: 710 000 військових наприкінці 2025 року, 718 000 приблизно за півтора місяця до інтерв’ю, 721 300 у свіжій оцінці для The Times і близько 722 000 разом з оперативним резервом.

росія компенсує втрати грошима, примусом і людським ресурсом. Середня виплата за підписання контракту, за даними головнокомандувача, сягає $21 500, а в окремих регіонах — до $60 000. Також російська влада залучає колишніх ув’язнених, людей з кримінальними провадженнями, найманців і тестує примусове підписання контрактів у Пензенській області.

Та кількість не дорівнює незмінній наступальній силі. Якщо раніше ворог вів активні дії на 13 напрямках, то тепер — приблизно на семи, з яких чотири є основними. За добу на фронті може бути 240–260 штурмових або атакувальних дій, але активність противника, за оцінкою українського командування, зменшилася приблизно на третину.

Воєнна економіка рф і ядерна загроза: що каже Сирський

Олександр Сирський наголошує, що росія готується до продовження війни. Її промисловість переведена на воєнні рейки, а державне оборонне замовлення не демонструє ознак скорочення виробництва. Ворог нарощує кількість балістичних, крилатих і авіаційних ракет, збільшує виробництво ракет для протиповітряної оборони, а також планує випуск бойової авіації, літаків і вертольотів.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Водночас росії не вдається реалізувати всі плани в повному обсязі. За словами головнокомандувача, цьому заважають українські deep strike-удари по підприємствах, які виробляють елементну базу й комплектування для систем управління, а також санкції та дипломатичний тиск партнерів.

Окремо в інтерв’ю прозвучала тема ядерної зброї. Олександр Сирський вважає, що кремль використовує ядерні погрози від початку повномасштабної агресії. Україна враховує цей ризик, але, за його оцінкою, застосування ядерної зброї поставило б путіна поза законом у всьому світі, тому зараз він навряд чи піде на такий крок.

Мілтек України і ЗСУ: ставка на дрони, корпуси та управління

Україна не може змагатися з росією лише чисельністю, тому ставка робиться на технології, управління, безпілотні системи, ситуаційну обізнаність і швидкість ухвалення рішень. Партнери з країн Балтії, Норвегії та Великої Британії, які відвідували українські командні пункти, бригади й полки, визнають технічний рівень українських військ.

У ЗСУ триває корпусна реформа: створюються корпусні комплекти, посилюється безпілотна складова, а в окремих частинах батальйони безпілотних систем уже перетворюють на полки. Це відповідь на поле бою, де дрони домінують на землі, у повітрі й на морі.

Водночас Олександр Сирський не списує танки, бронемашини й артилерію. Бронетехніка потрібна для підвезення особового складу, евакуації поранених і логістики на відстані до приблизно 30 км від переднього краю. Артилерія теж змінюється: близько 60% її боєкомплекту тепер становлять далекобійні боєприпаси, а частка керованих снарядів зростає, бо вони дають змогу уражати ціль з першого пострілу.

Дрони на фронті: чому БЗВП і підготовка ЗСУ змінюються

Війна дронів швидко змінює вимоги до підготовки військових. За словами головнокомандувача, якщо порівняти базову загальновійськову підготовку 2023 року з 2025-м або 2026-м, вона збільшилася вдвічі. Крім БЗВП, військові проходять обов’язковий адаптивний курс уже після загальної підготовки.

Зміст навчання постійно оновлюється. У фокусі — дрони, фортифікація, індивідуальні засоби радіоелектронної боротьби, детектори, універсальність військовослужбовця та медична підготовка. Це пов’язано з тим, що евакуація на полі бою стала складнішою, а кожен боєць має вміти надати собі допомогу в польових умовах.

Дрони теж швидко еволюціонують. Якщо ще два роки тому дальність FPV-дронів часто становила 3–5 км, то тепер вона сягає 40–50 км, а інколи й більше. Саме тому підготовка, РЕБ і адаптація підрозділів стають не додатковою опцією, а умовою виживання.

Загроза з Білорусі: що каже Олександр Сирський про північ

Сирський підтвердив, що путін поставив російському генштабу завдання прорахувати різні варіанти наступальної операції, зокрема з території Білорусі — з метою захоплення Києва або інших територій.

Водночас більш реалістичним головнокомандувач називає інший варіант — наступальні дії з території росії, з Брянської області, у напрямку Чернігівщини. Мета такого сценарію — захоплення території, просування вглиб і відволікання українських сил з важливих напрямків, де ЗСУ ведуть активні дії.

Північ складна для наступу: болота, ліси, обмежена кількість доріг, знищені мости, а на Чорнобильському напрямку — вигідніший для України високий берег. Але лісові масиви створюють умови для прихованого пересування диверсійних груп і сил спеціальних операцій.

Окремий елемент ризику — ретранслятори на території Білорусі, які могли допомагати російським безпілотникам. За словами Олександра Сирського, один ретранслятор напередодні вмикали, але він вважає, що більше цього не станеться: фізично це буде неможливо.

Військова медицина і ротації ЗСУ: як фронт змінює армію

Технологічна війна змінює не лише зброю, а й військову медицину. Після корпусної реформи кожен корпус має отримати власний медичний батальйон. Станом на момент розмови створено вже три корпусні медбатальйони, а мобільні госпіталі мають переформатуватися під нову структуру.

Пріоритети — цифровізація обліку, розвиток наземних роботизованих платформ для евакуації та випробування повітряної евакуації за допомогою дронів. Стабілізаційні пункти ховають під землю, бо ворог знищує все, що бачить на поверхні, не розрізняючи евакуаційні машини, медичні об’єкти чи військові цілі.

Окремий вузол — ротації. Ідея трьох змін має забезпечити планову заміну військових кожні два місяці. Головний командний центр ЗСУ контролює фактично кожну позицію, де військові перебувають понад 60 діб. Заміна особового складу тепер розглядається як окрема спеціальна операція — з урахуванням погоди, маршрутів, дронової загрози та іноді залученням сил спеціальних операцій.

Штурмові війська ЗСУ і полк «Скеля»: контроль без дискредитації

Історія навколо полку «Скеля» стала болючим тестом для армії. Після журналістського розслідування, де йшлося про смерті, знущання та загибель військових на полігонах, командира полку відсторонили, ДБР відкрило провадження, а омбудсмен почав власну перевірку.

Головнокомандувач назвав сам факт таких випадків ганебним, але наголосив: дії окремих злочинців не можна переносити на бойовий шлях усього полку. «Скеля» воює на складних ділянках і має бойові традиції, тому суспільний контроль має поєднуватися з правовою точністю, а не з кампанією дискредитації.

Штурмові війська, за поясненням українського генерала, — це частини швидкого реагування, які закривають прориви, стабілізують обстановку й підтримують наступальні угруповання. Після залишення позицій 102-ю, а потім 108-ю бригадами утворилася «дірка» шириною близько 10 км. Саме штурмові частини зайшли на цей напрямок і понад пів року стримували наступ чотирьох армійських корпусів і двох дивізій морської піхоти.

Юридично штурмові війська ще не оформлені як окремий рід військ. Для цього потрібне рішення парламенту, зміна структури та призначення командувача.

Нові бригади ЗСУ і демобілізація: де межа можливого

росія постійно збільшує наступальне угруповання. За оцінкою, озвученою в розмові, ворог планував створити дев’ять нових дивізій і дев’ять нових бригад. Якщо росія відкриє новий фронт шириною до 150–160 км, прикрити його лише наявними частинами буде неможливо.

Тому нові бригади формують через контрольований процес: частину досвідчених військових переводять із бойових підрозділів, далі бригади проходять підготовку і спочатку заходять на менш інтенсивні ділянки фронту. Лише після цього їх можуть застосовувати на важчих напрямках.

Проблема комплектування залишається гострою. Олександр Сирський визнає, що до частин інколи потрапляють люди з хворобами або наркозалежністю. Щомісяця він особисто бере участь у затвердженні планів комплектування бригад, бо це безпосередньо впливає на боєздатність.

Питання звільнення частини військових зі служби головнокомандувач називає реалістичним, але залежним від мобілізаційних можливостей, нових контрактів, підготовки поповнення і збереження боєздатності. Головна дилема — не допустити, щоб із війська одночасно пішли найдосвідченіші люди без адекватної заміни.

Війна дронів і логістики: що нова фаза означає для України

Нинішня фаза війни дедалі менше схожа на боротьбу лише за окопи й посадки. Це змагання систем: дронів, логістики, медицини, підготовки, корпусів, штурмових військ, промисловості, управління й здатності швидко вчитися.

Україна не може копіювати російську модель війни ресурсом. Її відповідь — точність, технології, організація і поступове виснаження інфраструктури, яка живить російський наступ.

Головний висновок із розмови Олександра Сирського — не варто поспішати з терміном «перелом». Реальний баланс на фронті змінюють не гучні формули, а щоденне знищення логістики, пального, складів, маршрутів і здатності ворога підтримувати темп наступу. Саме тут війна дронів і логістики може дати Україні перевагу, яку неможливо швидко компенсувати лише людським ресурсом.