Вчені виявили, чому у людей зʼявляється потяг до певної їжі

3 хвилин читання

Мікробіота кишківника може впливати на те, яку їжу обирає людина. Це виявили науковці з Піттсбурзького університету, які провели експеримент із пересадкою мікробів у мишей, повідомляє Futura.

Мікроби в кишківнику можуть впливати на вибір їжі: що показало дослідження. Фото: Magnific 

Як мікробіота кишківника впливає на харчування 

  • Вчені пересадили мікробіоми диких гризунів, хижих, травоїдних і всеїдних,  мишам, які раніше були вільні від мікробів, а потім спостерігали, яку їжу ті обирають.
  • Результат виявився несподіваним: миші з мікробами травоїдних надавали перевагу білку, а миші з мікробами хижаків тягнулися до вуглеводів. Загалом різні мікробіоти призводили до помітно різного вибору їжі.
  • Механізм може бути пов'язаний з нейромедіаторами. Кишкові бактерії виробляють низку речовин, які мозок використовує для регуляції апетиту, зокрема серотонін, що сигналізує про ситість. 
  • Приблизно 90% серотоніну організму утворюється в кишківнику, і бактерії беруть у цьому пряму участь.
  • У мишей із мікробіотою травоїдних у крові було значно більше триптофану — попередника серотоніну. 
  • А попередні дослідження свідчать, що високий рівень серотоніну притлумлює тягу до вуглеводів. Це може пояснювати перехід цих мишей до білкового раціону.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Читайте також: Препарат, який людина приймала кілька років тому, може залишати помітний слід у її організмі навіть після того, як курс давно завершився. Йдеться не про залишки самих ліків, а про зміни у мікробіомі кишечника — мільярдах бактерій та інших мікроорганізмів, які живуть у травному тракті.

Чи можуть мікроби допомогти керувати апетитом

У кишківнику людини ідентифікували понад 3000 видів бактерій. Вчені припускають, що мікроби можуть спрямовувати харчову поведінку господаря: викликати потяг до їжі, на якій вони розвиваються, або навіть дискомфорт, доки цю їжу не буде отримано. 

Як приклад маніпуляції вчені наводять Salmonella Typhimurium, яка, за описом, втручається в хімічні сигнали між кишківником і мозком і блокує сигнал «досить їсти». 

Водночас для звичайної тяги до їжі це лишалося здебільшого гіпотезою: йшлося про можливі механізми, як-от зміни смакових рецепторів чи вплив на блукаючий нерв, але не про доказ.

Вчені наголошують на можливому зворотному зв'язку: якщо мікробіом формує тягу до їжі, а харчування своєю чергою формує мікробіом, навіть невеликі зміни в раціоні можуть поступово змінювати і вподобання, і кишкову флору.