Вчені пояснили, чому людська мова не схожа на комп’ютерний код
Людська мова надзвичайно багата й складна, але з точки зору теорії інформації ті самі ідеї можна було б передати значно стисліше, наприклад, у вигляді двійкового коду. То чому ж люди не спілкуються «нулями та одиницями», як комп’ютери пише ScienceDaily.
На це питання спробували відповісти лінгвіст Майкл Хан та дослідник Річард Футрелл з Каліфорнійського університету в Ірвіні.
Чому мова не максимально стиснута
У світі існує близько 7000 мов — від тих, якими говорять кілька людей, до глобальних мов із мільярдами носіїв. Попри розмаїття, усі вони виконують спільну функцію: передають сенс через поєднання слів у структуровані фрази та речення.
Підписуйтеся на наші соцмережі
З точки зору чистої ефективності, двійкове кодування могло б передавати інформацію щільніше. Проте дослідники дійшли висновку, що людська мова оптимізована не для максимального стиснення, а для мінімізації когнітивного навантаження.
Інакше кажучи, мозок обирає не найкоротший шлях, а найзручніший.
За словами Хана, людська комунікація тісно пов’язана з життєвим досвідом. Якщо створити абстрактний термін для «половини кота й половини собаки», його ніхто не зрозуміє, бо такого об’єкта немає у спільному досвіді.
Те саме стосується штучно стиснутих комбінацій слів. Рядок символів на кшталт «gadcot», що формально містить літери зі слів «кіт» і «собака», не має сенсу для слухача. Натомість фраза «кіт і собака» миттєво зрозуміла, бо спирається на знайомі образи.
Мозок працює за принципом передбачення
Дослідники пояснюють: під час сприйняття мови мозок постійно прогнозує, яке слово пролунає далі. Кожне наступне слово зменшує невизначеність.
Наприклад, у німецькій фразі «Die fünf grünen Autos» («п’ять зелених автомобілів») граматична структура поступово звужує можливі варіанти значення. Якщо ж порядок слів порушити, мозок втрачає здатність легко будувати сенс.
Таким чином, природна мова не є максимально стиснутою, але вона узгоджена з механізмами прогнозування в мозку. Це робить спілкування швидшим і менш виснажливим.
Людська мова — це не недосконала версія комп’ютерного коду. Вона еволюціонувала як інструмент, що балансує між інформативністю та зручністю для мозку. І саме ця «неефективність» робить її настільки ефективною для нас.
Краще розуміння того, як людський мозок мінімізує когнітивне навантаження під час обробки мови, допоможе створювати ШІ-системи, які ще точніше і природніше взаємодіятимуть із людьми.