Вчені оцінили придатність Арракіса до життя

3 хвилин читання

Екранізація роману Френка Герберта «Дюна» спричинила бум інтересу до цього всесвіту, зокрема з боку вчених. Метеорологи та кліматологи провели незвичайне дослідження, оцінивши придатність до життя планети Арракіс, де розгортається основна дія фільмів. Про це пише The Conversation.

Автори використали досить докладний опис пустельної планети, залишений Френком Гербертом, і помістили її параметри у кліматичну модель. Виявилося, що Арракіс справді був би придатний для життя, хоча гостинним його не назвеш.

Кадр із фільму «Дюна: Частина друга»

Письменник наголошував, що Арракіс не завжди був пустелею. 91% території планети був колись вкритий океанами. Тому дослідники додали у модель і цей чинник, встановивши середню глибину океанів вологої версії Арракіса у 1000 метрів.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Читайте також: Стрімінгова платформа HBO Max оголосила про вихід нового серіалу «Дюна: Пророцтво», який стане приквелом до двох оригінальних фільмів режисера Дені Вільньова.

Так вдалося порівняти умови на пустельному Арракісі та на водному. Вкрита океанами планета мала на 4 градуси Цельсія нижчу середню глобальну температуру. А вологість виявилася б вищою у 86 разів. Але найголовніше, океани змогли б пом'якшувати клімат і зробити погодні коливання менш вираженими. Наприклад, модель показала, що на пустельному Арракісі температура здатна підніматися до 70 градусів, а на вологому рекордом були б 45 градусів.

Кадр із фільму «Дюна: Частина друга»

Можна сказати, що значна частина планети виявилася б придатною для комфортного життя. А полюси вологого Арракіса покривали б крижані шапки. Деякі незручності мешканцям тропічного поясу можуть завдати лише потужні циклони, які періодично породжували б урагани.

Кадр із фільму «Дюна: Частина друга»

Варто відзначити, що за цією розвагою кліматологів стоїть і науковий інтерес. Вони помістили отримані моделі на шкалу потенційної придатності життя з відомими планетами та їх супутниками у Сонячній системі. Вологий Арракіс майже повністю схожий на Землю. При цьому безлюдних варіацій у світі має бути більше, ніж землеподібних.

Кадр із фільму «Дюна: Частина друга»

Порівняння моделей Арракіса також показує, що оперувати лише відстанню планети від зірки, оцінюючи її придатність до життя, неправильно. Умови можуть сильно відрізнятися залежно від газів, що становлять атмосферу планети, а також від кількості води на ній.