Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Український Leopard витримав 45 ударів FPV-дронів і залишився на ходу

Підписатися на нас
0
6 хвилин читання

Український танк Leopard витримав 45 ударів FPV-дронів під час контрнаступальної операції «Вівальді» та досі залишається в робочому стані. Про цей випадок розповів командир однієї з українських бригад, яка брала участь в операції, пише Defense Blog.

Український Leopard витримав 45 ударів FPV-дронів і залишився на ходу зображення 1 Український Leopard витримав 45 ударів FPV-дронів і залишився на ходу

Ця історія привернула увагу на тлі дискусій про майбутнє важкої бронетехніки. FPV-дрони стали однією з головних загроз для танків, а відео з ураженням бронемашин регулярно з'являються у відкритому доступі. Водночас випадок із Leopard показує, що навіть багаторазові влучання не обов'язково означають втрату бойової машини.

Як Leopard пережив 45 ударів FPV-дронів

Про танк, який витримав 45 ударів безпілотників, повідомив Роб Лі – старший науковий співробітник американського Інституту досліджень зовнішньої політики (FPRI) та колишній офіцер Корпусу морської піхоти США.

За його словами, він поспілкувався з одним із командирів бригад, які брали участь в операції «Вівальді». Військовий заявив, що й надалі високо оцінює роль танків і вважає, що українські сили ще проводитимуть успішні бронетанкові штурми.

«Один із його танків Leopard витримав 45 ударів FPV і досі залишається в строю», – написав Лі у соціальній мережі X.

Водночас подробиці цього випадку не розкриваються. Невідомо, яку саме модифікацію Leopard використовували, скільки влучань спричинили пошкодження броні та чи потребував танк ремонту після атак. Також немає незалежного технічного звіту, який підтверджував би всі обставини.

Важливо розуміти, що 45 ударів не означають 45 пробиттів основної броні. Результат атаки залежить від типу боєприпасу, місця влучання, кута підльоту та додаткового захисту машини.

Що відомо про операцію «Вівальді»

Підписуйтеся на наші соцмережі

Танк зазнав атак під час контрнаступальної операції «Вівальді», яку проводив 3-й армійський корпус на Лиманському напрямку Донецької області.

Про початок операції публічно повідомили у вересні 2026 року. Її метою було зірвати плани російських військ щодо просування в тил Слов'янсько-Краматорської агломерації та стабілізувати ситуацію на цій ділянці фронту.

30 вересня на офіційному сайті Президента України повідомили, що українські сили повернули під контроль 176 км² території. У результаті кількох етапів операції також було звільнено низку населених пунктів, зокрема Нове, Рідкодуб і Катеринівку.

За інформацією Офісу Президента, під час операції українські підрозділи застосовували не лише традиційну бронетехніку, а й наземні роботизовані комплекси. Зокрема, їх використовували для знищення укріплень і проведення диверсійних операцій.

Операція «Вівальді» стала прикладом того, як механізовані підрозділи адаптують свої дії до умов насиченого дронами поля бою.

Чому танки не втратили свого значення

Поширення FPV-дронів суттєво змінило умови застосування бронетехніки. Тепер танк може стати ціллю не лише для протитанкової ракети чи артилерії, а й для відносно дешевого безпілотника, який атакує з напрямків, де традиційна броня має меншу товщину.

Через це масовані бронетанкові прориви, характерні для попередніх воєн, стали значно ризикованішими. Виявлення скупчення техніки за допомогою розвідувальних безпілотників дає противнику можливість швидко організувати атаку.

Однак це не означає, що танки втратили сенс. Вони залишаються важливими для підтримки піхоти, ураження укріплень і роботи під вогнем противника.

У матеріалі Defence Blog про майбутнє бронетехніки експерт із бронемашин Сергій Березуцький наголошував, що танки мають змінювати тактику застосування та конструкцію, щоб відповідати новим загрозам.

Серед напрямів адаптації він називав розосередження машин у бойових порядках, маскування, швидкі маневри за принципом «ударив і відійшов», додатковий захист від атак згори та вдосконалення систем протидії безпілотникам.

Як змінюється захист бронетехніки від дронів

Сучасні загрози змушують військових і виробників переглядати підходи до захисту бронемашин. Однієї лише товщини основної броні вже недостатньо, адже безпілотники можуть атакувати дах башти, моторний відсік та інші вразливі ділянки.

Тому додатковий захист дедалі частіше стає комплексним. Він може включати:

  • Додаткові конструкції навколо корпусу. Металеві екрани, решітки та інші елементи мають перешкоджати безпосередньому контакту боєприпасу з основною бронею.
  • Засоби радіоелектронної боротьби. Вони можуть порушувати канали керування частиною FPV-дронів, хоча не забезпечують універсального захисту від усіх типів безпілотників.
  • Маскування та димові завіси. Їх використовують, щоб ускладнити виявлення машини та наведення дрона на конкретну ділянку.
  • Зміни в тактиці. Розосередження техніки, взаємодія з піхотою та швидка зміна позицій зменшують ризик тривалого перебування танка під спостереженням противника.

Окремий напрям – активні системи захисту, які мають виявляти загрозу та перехоплювати її до контакту з бронею. Однак їхня ефективність проти масованих атак безпілотників залежить від можливостей конкретної системи та кількості засобів перехоплення.

Усе це не робить танк невразливим. Але дає змогу підвищити шанси екіпажу та машини пережити атаку й продовжити виконання завдання.

Чи повернуться масштабні бронетанкові штурми

Історія з Leopard, який пережив 45 ударів FPV-дронів, не доводить, що бронетехніка може безпечно діяти під постійними атаками безпілотників. Вона демонструє інше: результат ураження залежить не лише від кількості дронів, а й від захисту машини, характеру влучань та умов застосування.

Командир бригади, з яким спілкувався Роб Лі, вважає, що успішні бронетанкові штурми залишатимуться можливими. Проте для цього танки мають діяти в координації з піхотою, розвідкою, засобами радіоелектронної боротьби та іншими елементами бойової системи.

0
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі