Україна запровадила санкції проти постачальників російського ВПК
4 січня 2026 року президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти 95 фізичних та 70 юридичних осіб. Переважна більшість із них — громадяни та резиденти Російської Федерації.
На кого спрямовані санкції?
Санкції стосуються осіб і компаній, пов’язаних з виконанням державного оборонного замовлення рф та діяльністю її оборонно-промислового комплексу. Йдеться, зокрема, про підприємства та їх керівників, які виробляють і постачають продукцію у сферах зв’язку, радіоелектронної боротьби та мікроелектроніки для російського ВПК і силових структур.
Підписуйтеся на наші соцмережі
До санкційного списку також увійшли промислові підприємства хімічної, видобувної та металургійної галузей, а також компанії паливно-енергетичного комплексу росії.
Як наголошується, запроваджені обмеження мають ускладнити обслуговування російського оборонно-промислового комплексу та обмежити його можливості з виробництва озброєння й військової техніки, які використовуються у війні проти України.
Україна планує й надалі працювати з міжнародними партнерами над синхронізацією санкцій у їхніх юрисдикціях. Частина позицій із нового українського санкційного пакета, за попередньою інформацією, буде врахована під час формування 20-го пакета санкцій Європейського Союзу, підготовка якого триває.
Серед компаній, проти яких запроваджено санкції, зокрема:
- АТ «Бездротові інфокомунікаційні технології» (BIT JSC);
- АТ «ОКБ «Гіперком»;
- АТ «Завод «Марс»;
- АТ «Завод напівпровідникових приладів»;
- АТ «Консорціум «Енергоресурс»;
- АТ «НВФ «Сєрвек»;
- АТ «Науково-дослідний інститут напівпровідникового машинобудування» (NIIPM JSC);
- ТОВ «Вектор».