Україна заплатила за 100 тисяч мін, але отримала лише 3 тисячі: куди зникли гроші на боєприпаси
Україна перерахувала 855 млн чеських крон (приблизно 34 млн євро) за 100 тисяч мінометних боєприпасів, але отримала лише 3 тисячі. Значна частина коштів пройшла через компанії у кількох країнах, а майже 138 млн крон, за даними слідства, зняли готівкою в Празі. Чеська поліція вже два роки розслідує цю справу, а українські правоохоронці повідомили про підозру сімом людям.
Про деталі схеми розповіло чеське видання Novinky. У центрі розслідування – контракт Міністерства оборони України на закупівлю мінометних боєприпасів, укладений наприкінці 2022 року через українську компанію «Львівський арсенал» і словацького посередника Sevotech.
Важливо, що йдеться про підозри у привласненні коштів і розкраданні державного бюджету, а не про встановлену судом вину всіх фігурантів. Частина згаданих у матеріалі осіб заперечує причетність до злочину.
Уточнення до заголовка: йдеться про 100 тисяч мінометних боєприпасів, а не мін.
Як рухалися гроші
За даними Novinky, наприкінці 2022 року Міністерство оборони України перерахувало 855 млн чеських крон компанії «Львівський арсенал» як передоплату за замовлення. Далі кошти мали пройти через словацьку компанію Sevotech, яка мала ліцензію на торгівлю військовою продукцією, до виробників і постачальників.
Угода була надто великою для Sevotech, невеликої компанії зі Словаччини. Її власник Ян Годермарський заявив журналістам, що українець Олексій Хорошаєв мав отримати майже половину компанії та фактично керував усім процесом закупівлі.
За версією українських правоохоронців, гроші пройшли через мережу посередників і компаній у Словаччині, Чехії, Хорватії, Боснії і Герцеговині, Словенії та Болгарії. До України зрештою надійшло лише 3 тисячі боєприпасів зі 100 тисяч замовлених.
Одним із ключових епізодів стала виплата хорватській компанії WDG Promet. У грудні 2022 року Sevotech переказала їй 11,3 млн євро – близько 276 млн чеських крон. Компанія була пов’язана із родиною хорватського торговця зброєю Звонка Зубака. Постачання зрештою мав організувати його син Матіас через новостворену WDG Promet.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Майже 138 млн крон зняли готівкою у Празі
За матеріалами, які вивчило чеське видання, приблизно половину коштів, отриманих WDG Promet від Sevotech, згодом зняли готівкою з рахунків компанії у Празі. Йдеться майже про 138 млн чеських крон.
Гроші видавали через Підприємницьку кредитну спілку (Podnikatelská družstevní záložna, PDZ). Хто саме отримував готівку, залишається предметом суперечок між фігурантами.
Звонко Зубак заперечує, що знімав ці кошти. Він стверджує, що його підписи під документами підробили, а в зазначені дати він перебував в інших місцях. Натомість колишній касир кредитної спілки Каміл Бабгоу заявляє, що гроші міг отримати саме Зубак.
PDZ втратила ліцензію наприкінці 2024 року після перевірки Чеського національного банку. Регулятор виявив серйозні порушення, зокрема недостатній контроль за операціями, які могли бути пов’язані з відмиванням коштів. У звіті також згадувалися сотні мільйонів крон, знятих клієнтами готівкою без належного контролю.
Частина коштів могла піти на купівлю заводу в Боснії
Інша частина грошей, за версією українських і боснійських слідчих, могла бути спрямована до Боснії і Герцеговини. Там структури, пов’язані із Зубаком, придбали збанкрутілий завод боєприпасів Vitezit за 5,5 млн євро – приблизно 133 млн чеських крон.
У вересні 2026 року перед судом у Боснії постав Томіслав Зубак, ще один син Звонка. Його разом із трьома іншими фігурантами звинувачують у незаконному придбанні активів підприємства. Серед статей обвинувачення – відмивання грошей і незаконне зберігання значної кількості зброї та вибухових речовин. У разі доведення вини йому загрожує до десяти років ув’язнення.
Українська прокуратура також підтвердила, що Матіаса Зубака оголосили в міжнародний розшук. Сам Звонко Зубак заперечує причетність до злочинів і заявляє, що співпрацює з українською стороною.
Кого розслідують в Україні та Чехії
В Україні справа вже дійшла до суду. На лаві підсудних перебувають п’ятеро людей: двоє посадовців Міністерства оборони та представники «Львівського арсеналу». Судовий процес триває приблизно рік. Якщо обвинувачених визнають винними в діях організованої групи, їм загрожує від семи до дванадцяти років ув’язнення.
Загалом українські правоохоронці повідомили про підозру сімом людям. Двоє з них, серед яких один іноземець, оголошені в міжнародний розшук. Про це Novinky повідомив речник Служби безпеки України Артем Дехтяренко.
Окремо чеська поліція розслідує закордонну частину операції. У вересні 2024 року в Чехії затримали Олексія Хорошаєва на запит України. До повномасштабного вторгнення він обіймав керівну посаду в українській державній компанії, що займалася міжнародною торгівлею зброєю. Після початку великої війни він організовував закупівлі військового обладнання для України вже як приватна особа.
Хорошаєв перебуває під вартою та оскаржує екстрадицію до України, подавши заяву на отримання притулку в Чехії. Наразі він не є серед п’ятьох обвинувачених, справа яких слухається в українському суді.
У коментарі через адвоката Хорошаєв заперечив привласнення коштів і свою участь у їх розкраданні. Відповідальність за рух грошей на цій частині угоди він покладає на хорватських партнерів.
Україна досі не отримала майже всю замовлену партію
За контрактом Україна мала отримати 100 тисяч мінометних боєприпасів, але фактичне постачання обмежилося трьома тисячами. Суд в Україні вже зобов’язав «Львівський арсенал» повернути передоплату. Разом зі штрафними санкціями сума стягнення наближається до мільярда чеських крон.
Скільки коштів уже вдалося повернути державі, наразі невідомо. Представники «Львівського арсеналу» продовжують шукати боєприпаси для виконання зобов’язань. Захист директора компанії просив суд повернути йому паспорт, щоб він міг особисто відвідати виробництва та перевірити партії боєприпасів у Латвії, Болгарії, Туреччині та Шрі-Ланці. Суд відмовив, пославшись на ризик втечі та відсутність необхідності в особистій участі директора в таких перевірках.
Ця справа не перша невдала закупівля, пов’язана з Хорошаєвим. Раніше він організовував постачання бронежилетів і шоломів для України на суму понад 300 млн чеських крон. Із замовлених 17 тисяч комплектів більшість, за даними Novinky, так і не надійшла.
Розслідування чеських правоохоронців має встановити, хто саме отримав гроші, як вони розподілялися між компаніями та чи були ці операції частиною схеми привласнення коштів, виділених на оборонні потреби України.