Україна прагне продовжувати війну: яку дезінформацію розганяють у Словаччині

2 хвилин читання

У словацькому інформаційному просторі поширюються дезінформаційні повідомлення, спрямовані на дискредитацію керівництва України та перекладання відповідальності за війну з росії на Київ.

Яку дезінформацію розганяють у Словаччині

Про це повідомив Центр протидії дезінформації.

За даними ЦПД, такі матеріали з'являються на місцевих медіамайданчиках, які мають репутацію антизахідних та проросійських.

Читайте також: російські спецслужби активізували спроби вербувати громадян Молдови для диверсійної діяльності, значна частина якої спрямована проти України, повідомляє Центр протидії дезінформації. 

Україну намагаються представити винною у продовженні війни

Підписуйтеся на наші соцмережі

У таких публікаціях поширюють твердження про нібито особисту зацікавленість президента України у продовженні бойових дій.

Водночас російську агресію намагаються подавати як нібито «вимушену відплату» або захист власних інтересів у відповідь на дії української влади та так звану «русофобію».

Таким чином відповідальність за війну намагаються перенести з держави-агресора на Україну.

Якої мети прагне така пропаганда

За оцінкою ЦПД, поширення таких повідомлень має не лише внутрішньополітичний, а й зовнішньополітичний ефект.

Автори подібних матеріалів намагаються сформувати у європейської аудиторії уявлення про Україну як про сторону, яка нібито зацікавлена у затягуванні війни.

Це може використовуватися для:

  • зниження підтримки України з боку європейських країн;
  • формування антиукраїнських настроїв у словацькому суспільстві;
  • дискредитації українського керівництва;
  • перекладання відповідальності за російську агресію на Україну.

Як працює російський наратив

Один із ключових елементів такої дезінформації — зміна ролей агресора та жертви.

Замість обговорення російської агресії увагу аудиторії переводять на дії України, які нібито стали причиною війни. При цьому російські дії описують як реакцію або захист власних інтересів.

За даними ЦПД, подібні наративи через місцеві медіа можуть поширюватися серед аудиторії європейських країн, де їх легше сприймати як «внутрішню» оцінку війни.