У Китаї знайшли 3,74 літра алкоголю віком 2300 років: вчені розкрили його рецепт
Археологи в Китаї зробили знахідку, яка дозволила буквально зазирнути в келих людини, що жила понад 2300 років тому. У бронзовій посудині, похованій разом із людиною, збереглося близько 3,74 літра стародавнього алкогольного напою, повідомляє Arkeonews.
Рідина пережила понад два тисячоліття практично в первісному вигляді. Дослідження показало не лише її хімічний склад, а й дозволило вченим встановити, які зернові використовували давні майстри та як саме вони виготовляли алкоголь. Результати опубліковані в Journal of Archaeological Science: Reports.
Що знайшли всередині бронзової пляшки
Знахідку зробили на кладовищі Шаньцзябао в Нінся-Хуейському автономному районі на північному заході Китаю.
Під час розкопок дослідники виявили 183 поховання, 179 із яких пов’язують із представниками держави Цінь періоду Воюючих царств — часу, що передував об’єднанню Китаю в 221 році до н. е.
У гробниці M39 лежала характерна для культури Цінь бронзова посудина з так званим «часниковим» горлом. Саме такі посудини використовували для зберігання алкогольних напоїв.
Найважливішою деталлю виявилася герметизація. Усередині горло було закрите тканиною, а зовні додатково покрите органічною глиною. Така конструкція практично ізолювала вміст від зовнішнього середовища.
Коли археологи відкрили посудину в контрольованих умовах, вони отримали приблизно 3740 мл прозорої світло-блакитно-зеленої рідини з невеликою кількістю осаду.
Чи справді це було стародавнє пиво
У популярних матеріалах напій називають стародавнім пивом або вином, однак наукове дослідження описує його як зерновий алкогольний напій.
За хімічним складом він відрізняється від сучасного пива, особливо через спосіб ферментації. Напій виготовляли із зернових культур із використанням спеціальної ферментаційної закваски цюй (qu) — традиційної технології китайського пивоваріння.
Тому назва «пиво» зручна для пояснення, але не є точною характеристикою сучасного типу напою.
З чого його робили
Підписуйтеся на наші соцмережі
Мікроскопічний аналіз дав дослідникам можливість буквально відтворити частину стародавньої рецептури.
Близько 92% ідентифікованих крохмальних зерен припадало на просо, зокрема віничне просо. Решта належала до групи Triticeae, куди входять пшениця та ячмінь.
На частині зерен виявили характерні пошкодження, які свідчать про їхнє подрібнення та нагрівання під час підготовки.
Це означає, що давні виробники алкоголю не просто залишали зерно бродити. Вони проходили кілька етапів підготовки сировини, після чого використовували мікроорганізми для ферментації.
Вчені знайшли тисячі хімічних сполук
Найбільш вражаючим є те, наскільки багато інформації збереглося всередині посудини.
Хімічний аналіз дозволив виявити понад 2000 малих органічних сполук, які належать до десятків класів речовин, зокрема органічних кислот, амінокислот та вуглеводів.
Окрім цього, дослідники виявили величезну кількість мікроскопічних залишків:
- понад 100 тисяч крохмальних зерен;
- понад 8500 клітин дріжджів;
- фітоліти — мікроскопічні рослинні структури;
- органічні кислоти та інші продукти ферментації.
Поєднання цих даних дозволило дослідникам визначити не просто те, що в посудині був алкоголь, а яку сировину використовували та за якою технологією його виготовляли.
Давні китайці вже вміли керувати ферментацією
Особливо цікавою виявилася технологія використання qu.
Це ферментаційна закваска на основі зерна, колонізованого різними мікроорганізмами. Вона дозволяє одночасно запускати процеси, під час яких крохмаль перетворюється на цукри, а потім відбувається їхня ферментація.
Іншими словами, люди в державі Цінь понад два тисячоліття тому вже використовували досить складну біотехнологію виробництва алкоголю.
Дослідники вважають, що результати аналізу підтверджують високий рівень розвитку зернового виробництва та ферментаційних технологій у тогочасному Китаї.
Чому алкоголь поклали в могилу
Тут археологи вже не мають такої точної відповіді.
Посудина була знайдена безпосередньо в похованні, тому напій міг бути ритуальною жертвою, частиною поховальної церемонії або своєрідними припасами для померлого в потойбічному світі.
Алкоголь відігравав важливу роль у соціальному та ритуальному житті стародавнього Китаю, тому його присутність у похованні не є випадковою.
Однак конкретне призначення саме цієї посудини науковці поки що встановити не можуть.
Чому знахідка настільки важлива
Більшість археологічних досліджень давнього алкоголю працює буквально з плямами та мікроскопічними залишками на стінках посудини.
Тут ситуація принципово інша: археологи отримали майже чотири літри рідини, яка залишалася герметичною понад два тисячоліття.
Завдяки цьому дослідники отримали одночасно хімічні, біологічні та археологічні докази. Вони змогли простежити шлях від зерна до ферментації, а також зрозуміти, як давні люди зберігали готовий напій.
За словами китайських дослідників, це один із найбільш добре збережених та інформативних зразків рідкого алкоголю періоду Воюючих царств, про який повідомляли дослідники.
Алкоголь у Китаї набагато старший за державу Цінь
Знахідка в Нінся не є доказом того, що саме люди Цінь першими навчилися виготовляти алкоголь.
Археологічні дані свідчать про значно давнішу історію ферментації в Китаї. Дослідники знаходили свідчення виробництва рисових алкогольних напоїв, які датуються тисячами років до періоду Воюючих царств.
Це означає, що посудина із Шаньцзябао є радше надзвичайно добре збереженим «знімком» уже розвиненої традиції, а не початком історії китайського алкоголю.
Саме тому ця знахідка цікава не лише як стародавня пляшка алкоголю. Вона показує, наскільки складними були харчові та ферментаційні технології людей, які жили понад 2300 років тому.