У Китаї роботів-гуманоїдів влаштували працювати в магазин: чи впорались вони

4 хвилин читання

Китайська компанія AGIBOT влаштувала своїм роботам-гуманоїдам справжню зміну. Шість гуманоїдів моделі G2 цілу добу працювали у звичайному магазині, і все це показували наживо. За даними самої компанії, роботи виконали 1730 завдань, хоча пройти «випробувальний термін» вдалося не всім, пише TechSpot.

Гуманоїди AGIBOT 24 години працювали в крамниці Шанхая. Фото: TechSpot

Як роботи працювали в магазині 

  • Експеримент провели 2-3 листопада, а трансляцію назвали «Роботи ніколи не закінчують зміну». Дія відбувалася в магазині в районі Сюйхуей у Шанхаї, який увесь цей час працював зі справжніми покупцями.
  • Ролі розподілили як серед людей. Один робот зустрічав відвідувачів біля входу, двоє відповідали за викладку й обхід полиць, один готував каву, ще один стояв на касі та гарячій їжі, а останній прибирав столи. 
  • День поділили на чотири зміни: обідній наплив, вечірній час пік, нічне чергування наодинці та ранкову підготовку сніданків. 
  • Про те, чому роботи вміють усе, крім головного, і навіщо Китаю «мозок» для них, Speka писала окремо.
Читайте також: Китайські роботи-гуманоїди вже вміють бігати, танцювати й робити сальто. Але попри вражаючу механіку їм досі бракує справжнього «мозку», тобто штучного інтелекту, який дав би змогу самостійно розуміти оточення й виконувати нові завдання. Саме за цей «мозок» тепер і розгортається головна гонка серед китайських виробників роботів. Про це пише Reuters.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Що зробили за добу роботи в магазині 

Загальну цифру в 1730 завдань AGIBOT розклала детальніше: 683 зустрічі покупців, 369 підносів і доставок товару, 147 кав, 126 сніданків, 277 перевірок і поповнень полиць та 128 прибрань столів. 

Якщо перевести в години, виходить близько 28 зустрічей і шести кав на годину, тобто радше ритм спокійного магазину, ніж години пік.

Тестувальники навмисно ускладнювали роботу. Вони змішували звичайну й безцукрову колу й просили подати саме безцукрову бляшанку, перемішували жуйки на полиці, ставали в проходах і кидали коробки на шляху роботів. 

Техніка звіряла голосові запити з тим, що «бачила», і перераховувала товар на полиці, а не покладалася на розташування цінників.

Де роботам було найважче працювати в магазині 

  • Попри гучну цифру, не обійшлося без слабких місць. Найбільше проблем було саме з руками. 
  • Повісити пакетик цукерок на гачок чи підняти мʼяке тістечко, не розчавивши його, лишалося чи не найскладнішим. Рука, яка впевнено бере бляшанку, ще не вміє з першого разу чіпляти пакет на рейку.
  • Випробувальний термін пройшли лише четверо з шести роботів. Оцінювали за виконанням завдань, швидкістю реакції, роботою з позаштатними ситуаціями та відгуками покупців. 
  • Виходить, двоє перевірку не склали, хоча про конкретні поломки не повідомляли, а магазин працював усю зміну. 
  • Головна інтрига в тому, наскільки роботи були самостійні. Зміну координувала система Genie Master, яка повʼязувала рішення про завдання, рух і зворотний звʼязок. За заявою компанії, людини «в контурі» не було: тобто без підказок-демонстрацій і ручного налаштування під час самого запуску.
  • Втім деталей про акумулятори, зарядку чи заміну роботів компанія не наводить, як і чіткої системи підрахунку успішності.

Про інші гуманоїдні розробки й те, чому залізо досі програє людям, ми розповідали раніше.

Експеримент радше показовий, ніж науковий, і всі цифри походять від самого виробника. Але він добре ілюструє, де зараз межа можливостей. Навігація й розпізнавання у гуманоїдів помітно підтягнулися, а от тонка робота руками й далі лишається головним барʼєром. Про те, чому для роботів у Токіо вже знадобилася власна «швидка допомога», можна почитати окремо.