Роботи вміють усе, крім головного: чому Китай хоче створювати «мозок» для них

3 хвилин читання

Китайські роботи-гуманоїди вже вміють бігати, танцювати й робити сальто. Але попри вражаючу механіку їм досі бракує справжнього «мозку», тобто штучного інтелекту, який дав би змогу самостійно розуміти оточення й виконувати нові завдання. Саме за цей «мозок» тепер і розгортається головна гонка серед китайських виробників роботів. Про це пише Reuters.

Китайські роботи освоїли рухи, тепер гонка за мізками. Фото: Reuters

Чому «мозок» важливіший за «тіло» робота 

  • Галузь дійшла висновку, що фізичну частину вже здебільшого опанували, а головна цінність і прибуток тепер перемістяться у програмне забезпечення.
  • Як каже засновник шанхайської консалтингової компанії ZenGen Labs Дермот Макґрат, виробники зрозуміли, що «маржа буде не від заліза, а від мозку».
  • Проблема в тому, що навчати роботів складніше, ніж чатботи. Чатботи вчаться на величезних масивах тексту з інтернету, а роботам потрібні дані про фізичну взаємодію зі світом, яких мало і які дорого збирати. 
  • Компанії отримують їх через демонстрації людей, симуляції або те й інше, і явного лідера тут поки немає.
Читайте також: Науковці створили крихітний електронний пристрій, який уміє навчатися подібно до людського мозку. Він поєднує в собі одразу обчислення, памʼять і здатність пристосовуватися. Такий підхід може зробити «залізо» для штучного інтелекту значно економнішим. Розробку представили дослідники з Вюрцбурзького університету в Німеччині, пише SciTechDaily.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Скільки грошей вкладають у «мозок» для роботів

Інтерес інвесторів до напряму величезний. У першому півріччі 2026 року китайські компанії у сфері фізичного ШІ залучили близько $13 млрд у межах 322 угод, що впʼятеро більше, ніж роком раніше. 

Окремі стартапи, зокрема X Square, Galaxea і Spirit AI, оцінюють приблизно в $3 млрд кожен.

Йде й полювання за фахівцями. Виробник UBTech, наприклад, шукав головного наукового співробітника із зарплатою до 18 мільйонів доларів разом з опціонами. 

Про те, чи є у гуманоїдних роботах реальна цінність, чи це радше технологічна бульбашка, Speka вже розмірковувала окремо.

Чому створити «мозок» для роботів-гуманоїдів не так просто 

  • Головних обмежень два. Перше, брак передових чипів Nvidia через американські експортні обмеження, тож Huawei розробляє власні альтернативи. 
  • Друге, жорсткіший доступ до фінансування через занепокоєння регуляторів роздутими оцінками.
  • У самому штучному інтелекті сильнішими поки лишаються США, зокрема компанії Physical Intelligence, Skild AI та Generalist. Натомість перевага Китаю у виробництві й тісній співпраці з промисловістю, що дає роботам реальні дані з заводів, магазинів і аптек.
  • Засновник однієї з найбільших у світі компаній-виробників гуманоїдів Unitree Ван Сінсін уже тестував на своїх роботах модель GPT-6 і каже, що результати обнадійливі. На його думку, наступна модель GPT-7, якщо вийде наступного року, може стати для роботів «моментом ChatGPT», коли вони виконуватимуть 80% завдань у 80% незнайомих середовищ за голосовою командою.
  • Втім, до масового застосування ще далеко. Якщо питання в тому, коли на роботів зможе покладатися звичайний клієнт, то йдеться радше про роки, а не місяці. 

Схожої думки тримаються й інженери, про що Speka писала у матеріалі про те, коли роботи стануть звичною технікою. Водночас дехто вважає роботів найбільшою бізнес-можливістю наступного десятиліття.