У Бразилії знайшли сліди гігантського удару: астероїд залишив 900 км скла
У Бразилії вперше виявили масштабне родовище тектитів — природного скла, що утворюється під час падіння великих астероїдів. Потужний удар стався близько 6,3 мільйона років тому, повідомляє ScienceDaily.
За оцінками науковців з дослідницького фонду Сан-Паулу, потужний удар залишив після себе поле склоподібних фрагментів протяжністю понад 900 кілометрів.
Що відомо про падіння астероїда
Нові зразки отримали назву “гераїзити” — на честь штату Мінас-Жерайс, де їх виявили. Вони утворили раніше невідоме розсіяне поле, яке тепер входить до числа найбільших у світі.
Підписуйтеся на наші соцмережі
До цього в світі було відомо лише п’ять великих тектитових полів — в Австралії, Центральній Європі, Кот-д’Івуарі, Північній Америці та Белізі. Бразильське відкриття приєднується до цієї групи.
Спочатку гераїзити знайшли у трьох муніципалітетах півночі Мінас-Жерайсу, але після публікації дослідження нові фрагменти почали виявляти також у штатах Баїя та Піауї. У результаті площа поширення зросла до понад 900 км.
На перший погляд гераїзити — чорні та непрозорі. Проте під яскравим світлом вони набувають сірувато-зеленого відтінку. Їхня поверхня вкрита мікропорожнинами — слідами газових бульбашок, що виривалися під час швидкого охолодження розплавленої маси в атмосфері.
Лабораторний аналіз показав:
- вміст кремнезему (SiO₂): 70–73%
- оксиди натрію та калію: до 8%
- сліди хрому та нікелю
- дуже низький вміст води (71–107 ppm)
Саме низька кількість води стала ключовим доказом. Для порівняння: вулканічне скло містить у десятки разів більше води. Також виявлено включення лешательєриту — високотемпературного скла, що формується лише за екстремальних умов, характерних для космічного удару.
Точний розмір об’єкта поки що невідомий. Однак 900-кілометрове поле розсіювання свідчить про значну енергію удару. Подія, ймовірно, була меншою за ту, що сформувала гігантське Австралазійське поле, але все ж дуже потужною.
Чи знайшли вчені кратер від удару
Попри масштаб знахідки, кратер поки що не знайдено. І це не виняток — лише половина відомих тектитових полів мають підтверджені кратери. Деякі з них можуть бути еродовані або приховані під водою.
Ізотопні дані вказують, що розплавлений матеріал походить із дуже давньої архейської кори віком 3–3,3 млрд років. Найбільш імовірним регіоном-джерелом є кратон Сан-Франциско — одна з найстаріших стабільних ділянок континентальної кори Південної Америки.