Телескоп Джеймса Вебба викрив сплячі чорні діри

2 хвилин читання

Космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) вперше зафіксував спостереження так званих подій припливного руйнування зірок у надто запилених галактиках. Це явище виникає, коли зірка підходить надто близько до надмасивної чорної діри й розривається під дією її гравітаційного впливу, пише Space. До цього часу такі події спостерігалися переважно у «чистіших» галактиках, адже щільний пил зазвичай приховує електромагнітне випромінювання, що супроводжує знищення зірки.

Телескоп Джеймса Вебба викрив сплячі чорні діри. Фото: NASA

Використовуючи інфрачервоні можливості Джеймса Вебба, вчені змогли зазирнути крізь цей космічний пил і вперше зафіксувати сигнали TDE у чотирьох запилених галактиках. У кожній з них було виявлено характерне інфрачервоне випромінювання, що виникає лише внаслідок акреції — процесу, коли чорна діра «харчується» зоряним матеріалом, затягуючи його до себе через акреційний диск.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Один із найбільш вражальних висновків команди — те, що чорні діри, які спричинили ці події, були до цього «сплячими» і лише після наближення зірки активізувалися. Цей факт змінює розуміння того, як поводяться надмасивні чорні діри у центрі галактик. На відміну від постійно активних чорних дір, які живляться газом і пилом, ці хижаки чекали, поки зоря наблизиться до них, щоб напасти.

Читайте також: Астрономи за допомогою телескопа Джеймса Вебба отримали нові дані про одну з найближчих до Землі кам’янистих екзопланет — LHS 3844 b. Результати показали: це гаряча, “мертва” скеля без атмосфери, яка може нагадувати розширену версію Меркурія, повідомляє Science Daily. 

Також вчені підтвердили унікальний інфрачервоний «відбиток пальця» неону — хімічного елементу, який іонізується під дією випромінювання від акреційного диска. Це ще раз довело, що джерелом енергії є саме чорна діра.

У майбутньому дослідники планують виявити ще більше таких подій у запилених галактиках, щоб краще зрозуміти, як надмасивні чорні діри впливають на еволюцію зірок та галактик. Нові дані допоможуть також дізнатися, як швидко обертаються чорні діри, наскільки вони масивні та скільки часу займає процес «поїдання» зірки.