Телеграм став головним джерелом новин для українців – дослідження
2 хвилин читання
Більшість українців отримує новини з Телеграму, а друковані газети і радіо майже зникли зі споживання. При цьому рівень довіри до ЗМІ в Україні низький, а понад половина людей вразливі до дезінформації, свідчить звіт соціологічної групи «Рейтинг».
Де українці читають і дивляться новини
- Телеграм став основним джерелом інформації, його постійно або часто використовують 52% опитаних.
- На другому місці YouTube (32%), на третьому – Facebook (28%).
- Телемарафон «Єдині новини» і чати у Viber регулярно дивляться 25%.
- Традиційні медіа втратили аудиторію. 84% українців ніколи не читають газет і журналів, 75% не слухають радіо.
Читайте також:
Курісівська, Красносільська та Роздільнянська громади Одеської області отримають допомогу експертів, аби краще підготуватися до наслідків зміни клімату. Йдеться, зокрема, про посухи, тривалу спеку та нестачу води, які вже впливають на сільське господарство, природу та здоровʼя людей. Експерти допоможуть громадам оцінити ці загрози й визначити, що можна зробити, аби зменшити їх наслідки.
Яким медіа довіряють українці
Підписуйтеся на наші соцмережі
- Українці загалом мало довіряють медіа, але відносно більше – Телеграм-каналам (29%) і YouTube-каналам (24%).
- Онлайн-медіа (українським і міжнародним) довіряють лише 16%.
- Найбільше недовіри викликає телемарафон «Єдині новини»: 39% респондентів заявили, що не довіряють йому.
- А от довіра до Тік Току все ще невелика, у цій соцмережі цілком довіряють інформації лише 4%.
Як українці борються з фейками
- 40% українців взагалі ніколи не перевіряють інформацію.
- Лише 18% завжди намагаються це робити. Найбільш уважні до перевірки: молодь, люди з вищою освітою, військові і ветерани.
- Найпоширеніші способи перевірки: власна інтуїція (34%) і порівняння з кількома авторитетними джерелами (25%).
Чи вразливі українці до дезінформації
Інформаційний тест показав, що 59% українців легко піддаються дезінформації. Вразливі групи відрізняються від інших тим, що:
- менше цікавляться суспільно-політичними новинами;
- більше покладаються на інтуїцію замість перевірки фактів;
- частіше живуть на прифронтових територіях, є російськомовними чи двомовними, а також належать до менш забезпечених і менш освічених категорій.