Телеграм став головним джерелом новин для українців – дослідження

2 хвилин читання

Більшість українців отримує новини з Телеграму, а друковані газети і радіо майже зникли зі споживання. При цьому рівень довіри до ЗМІ в Україні низький, а понад половина людей вразливі до дезінформації, свідчить звіт соціологічної групи «Рейтинг». 

Де українці читають і дивляться новини

Де українці читають і дивляться новини. Скрин зі звіту 
  • Телеграм став основним джерелом інформації, його постійно або часто використовують 52% опитаних.
  • На другому місці YouTube (32%), на третьому – Facebook (28%).
  • Телемарафон «Єдині новини» і чати у Viber регулярно дивляться 25%.
  • Традиційні медіа втратили аудиторію. 84% українців ніколи не читають газет і журналів, 75% не слухають радіо.
Читайте також: 18 червня відбудеться п'ятий воркшоп Go-To-Market Bootcamp у рамках проєкту ITBridge — про відповідальне управління ШІ, ключові положення EU AI Act та практичні кроки для українських технологічних компаній, що виходять на ринок ЄС.

Яким медіа довіряють українці 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Яким медіа довіряють українці. Скрин зі звіту 
  • Українці загалом мало довіряють медіа, але відносно більше – Телеграм-каналам (29%) і YouTube-каналам (24%).
  • Онлайн-медіа (українським і міжнародним) довіряють лише 16%.
  • Найбільше недовіри викликає телемарафон «Єдині новини»: 39% респондентів заявили, що не довіряють йому.
  • А от довіра до Тік Току все ще невелика, у цій соцмережі цілком довіряють інформації лише 4%. 

Як українці борються з фейками

Як українці борються з фейками. Скрин зі звіту 
  • 40% українців взагалі ніколи не перевіряють інформацію.
  • Лише 18% завжди намагаються це робити. Найбільш уважні до перевірки: молодь, люди з вищою освітою, військові і ветерани.
  • Найпоширеніші способи перевірки: власна інтуїція (34%) і порівняння з кількома авторитетними джерелами (25%).

Чи вразливі українці до дезінформації

Чи вразливі українці до дезінформації. Скрин зі звіту 

Інформаційний тест показав, що 59% українців легко піддаються дезінформації. Вразливі групи відрізняються від інших тим, що:

  • менше цікавляться суспільно-політичними новинами;
  • більше покладаються на інтуїцію замість перевірки фактів;
  • частіше живуть на прифронтових територіях, є російськомовними чи двомовними, а також належать до менш забезпечених і менш освічених категорій.