Таємницю острова Пасхи розкрито: вчені з’ясували, як «ходили» гігантські статуї моаї

Археологи за допомогою 3D-моделювання та експериментів відтворили техніку, яку 900 років тому застосовували жителі Рапа-Нуї для транспортування кам’яних статуй вагою до 80 тонн, пише Daily Mail.

Походження та спосіб переміщення знакових кам’яних голів острова Пасхи (моаї) довгий час залишалися однією з найбільших археологічних загадок світу. Тепер вчені стверджують, що розгадали ключову частину цієї головоломки — як саме стародавні жителі рухали масивні статуї.

Як вчені розгадали таємницю острова Пасхи?

Підписуйтеся на наші соцмережі

Команда дослідників із США, використовуючи 3D-моделювання та реальні експерименти, довела, що моаї переміщували у «ходячий» спосіб. Статуї розгойдували мотузками з боку в бік, завдяки чому вони рухалися вперед зигзагоподібною траєкторією. Така техніка дозволяла невеликим групам людей ефективно транспортувати кам’яні голови на великі відстані.

Професор Карл Ліпо з Бінгемтонського університету пояснив, що рухати статую після початкового розгойдування було неважко.

Щоб перевірити свою теорію, вчені побудували 4,35-тонну копію голови моаї. Команда з 18 людей змогла перемістити її на 100 метрів усього за 40 хвилин — набагато швидше, ніж при спробах волочіння. Особливості конструкції статуй, зокрема D-подібна основа та нахил уперед, свідчать, що моаї спочатку були спроєктовані з урахуванням цього способу пересування.

Дослідники також дослідили систему доріг острова, яка вела від каменоломень до місць встановлення статуй. Шляхи мали спеціальну форму — увігнутий профіль шириною приблизно 4,5 метра, що допомагав стабілізувати моаї під час руху. Деякі статуї, які впали дорогою, зберегли сліди спроб їх «підняти», що підтверджує практичність методу ходьби.

Відкриття узгоджується з усними традиціями народу Рапа-Нуї, які століттями розповідали про «ходячі» голови.