ШІ розшифрував повідомлення нацистської армії, яке було таємницею 85 років
Штучний інтелект допомагає людям без досвіду в криптографії розгадувати історичні шифри, над якими фахівці працювали роками, повідомляє Nature.
За допомогою мовних моделей вдалося знайти ключ до німецького військового повідомлення часів Другої світової війни та розшифрувати лист із Франції часів Наполеона. Але разом із новими відкриттями зростає й кількість помилкових відповідей, які доводиться перевіряти експертам.
Як ШІ розшифрував повідомлення Enigma за 10 годин
У вересні 2026 року Картер Леффен, фахівець із розвитку продуктів у фінансовій та медіакомпанії Bloomberg, вирішив перевірити, чи здатна мовна модель GPT-6 Astra розгадати історичний шифр. Сам Леффен не мав досвіду в криптографії.
Він попросив модель знайти нерозшифроване повідомлення на сайті Crypto Cellar Research, де зібрані історичні шифри, які досі залишаються загадками для дослідників. ШІ вибрав коротке німецьке військове повідомлення, надіслане 10 липня 1941 року. Його зашифрували за допомогою Enigma — електромеханічної машини, яку збройні сили нацистської Німеччини використовували для захисту військових комунікацій.
Принцип роботи Enigma полягав у складному перетворенні літер за допомогою роторів і комутаційної панелі. Залежно від налаштувань одна й та сама літера могла перетворюватися на різні символи. Кількість можливих конфігурацій була величезною, тому пошук правильного ключа вимагав значних обчислювальних ресурсів і додаткових відомостей про повідомлення.
GPT-6 Astra написала програмний код, який імітував роботу Enigma, а потім почала перебирати можливі налаштування. Додатковою підказкою стало інше повідомлення, надіслане того самого дня й розшифроване ще у 2017 році. Якщо два тексти містили спільні слова або звертання, це могло звузити пошук. У криптоаналізі таку відому частину тексту називають crib.
За десять годин модель перевірила понад чотири мільярди варіантів налаштувань. Зрештою вона запропонувала розшифрування, яке Леффен передав незалежному криптографу Фроде Вайєруду для перевірки.
З'ясувалося, що повідомлення було зашифроване з іншими налаштуваннями Enigma, ніж текст, який дослідники вже розшифрували. Це було незвично, навіть з огляду на те, що обидва повідомлення надіслали в один день. Відмінність могла бути однією з причин, чому перший текст залишався нерозгаданим так довго.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Лист часів Наполеона розшифрували приблизно за шість годин
Ще один приклад з'явився за кілька днів після роботи Леффена. Картер Черч, інженер компанії з кібербезпеки SentinelOne, взявся за повідомлення 1809 року. Його надіслав італійський чиновник одному з генералів французького імператора Наполеона.
Черч передав GPT-6 Astra фотографію зашифрованого листа, опублікованого на сайті Cryptiana, який збирає нерозгадані історичні шифри. На відміну від випадку з Enigma, тут потрібно було не лише знайти спосіб дешифрування, а й прочитати символи на зображенні.
Модель знайшла частковий ключ у матеріалах французького сайту з історії криптографії. Далі вона використала метод, відомий як імітація відпалу (simulated annealing). Він передбачає поступову зміну ключа та оцінювання результату: якщо текст стає більш схожим на осмислене повідомлення, пошук продовжується в цьому напрямку.
Приблизно за шість годин GPT-6 Astra знайшла ключ, який дозволив прочитати лист. Його зміст стосувався розташування військ. Черч передав результат японському досліднику Сатоші Томокійо, який веде сайт Cryptiana, для перевірки.
За словами Черча, теоретично розшифрувати лист можна було й без штучного інтелекту. Однак мовна модель об'єднала кілька завдань: розпізнала символи на зображенні, знайшла частковий ключ у доступних історичних матеріалах і визначила, як його застосувати. Саме це суттєво скоротило час і зусилля, необхідні для роботи.
Чому мовні моделі можуть розгадувати старі шифри
Мовні моделі не обов'язково розшифровують повідомлення так, як це робить людина, яка вручну аналізує закономірності в зашифрованому тексті. Їхня перевага — у здатності поєднувати різні інструменти та підходи.
Залежно від завдання ШІ може:
- написати код для моделювання історичної шифрувальної машини;
- автоматизувати перебір можливих ключів і налаштувань;
- шукати в інтернеті документи, які містять підказки;
- розпізнавати символи на фотографіях старих листів;
- застосовувати відомі алгоритми криптоаналізу й оцінювати отримані результати.
Важливо й те, що для початку роботи користувачеві не обов'язково самому писати програму або розуміти всі математичні деталі. Він може сформулювати завдання звичайною мовою, а модель спробує підібрати потрібні методи.
Проте це не означає, що ШІ гарантовано здатний розшифрувати будь-який шифр. У наведених випадках допомогли конкретні обставини: відносно коротке повідомлення, доступні історичні матеріали, часткові ключі та можливість перевіряти різні варіанти автоматично.
Криптографи отримують дедалі більше хибних розшифрувань
Зростання інтересу до історичних шифрів має й зворотний бік. Дослідники почали отримувати багато повідомлень від людей, які просять перевірити результати роботи ШІ. Частина таких рішень виявляється неправильною.
Проблема в тому, що мовна модель може запропонувати текст, який на перший погляд здається логічним, але це ще не доводить, що він відповідає оригінальному повідомленню. Коли зашифрований текст короткий або вихідні дані неповні, знайти переконливу, але хибну інтерпретацію особливо легко.
Колишня розробниця ігор та авторка книжок про криптографію Елонка Дунін звертає увагу на велику кількість таких помилкових результатів. За її словами, люди без розуміння криптоаналізу можуть сприймати відповідь моделі як доказ успішного дешифрування.
Тому перевірка фахівців залишається важливою частиною процесу. Потрібно встановити, чи відповідає знайдений ключ алгоритму шифрування, чи відтворює він вихідні дані та чи має отриманий текст історичний сенс. Саме по собі читабельне повідомлення не є достатнім доказом.
Чи змінить ШІ роботу істориків і криптографів
Наведені випадки показують, що мовні моделі можуть зробити дослідження історичних шифрів доступнішим для людей поза академічною спільнотою. Завдання, яке раніше вимагало спеціальних знань, програмування та тривалого ручного аналізу, тепер можна почати з простого запиту до ШІ.
Це може допомогти дослідникам швидше перевіряти гіпотези, працювати з великими масивами архівних матеріалів і знаходити зв'язки між документами, які раніше залишалися непоміченими. Водночас остаточний результат усе ще залежить від якості вихідних даних, правильності застосованих методів і незалежної перевірки.
Історичні шифри — зручне середовище для таких експериментів: у деяких випадках можна зіставити запропоноване розшифрування з відомими фактами, документами або вже прочитаними повідомленнями. Але успіх із шифром XIX чи XX століття не означає, що модель так само легко впорається із сучасними криптографічними системами, розробленими для захисту даних.
Головна зміна полягає не в тому, що ШІ замінив криптографів. Він дав більшій кількості людей інструменти для пошуку розв'язків. А фахівцям тепер доводиться не лише розгадувати старі таємниці, а й відокремлювати справжні відкриття від переконливих помилок, які генерують мовні моделі.