Сергій Притула: про мільярдні збори на дрони, ППО та виклики 2027 року
Український тил і фронт входять у фазу тривалого загартування, де емоційне сприйняття подій поступається місцем суворому системному розрахунку. В інтерв'ю для Youtube-каналу DW Українською, український громадський та політичний діяч, засновник БФ Сергій Притула детально розповів про зміну тактики ведення бойових дій, масштабування вітчизняного MilTech, глибокі проблеми державного управління та підготовку громадянського суспільства до тривалого протистояння.
Мільярди на дрони: куди йдуть основні витрати фонду
Осіння фаза фронту суттєво змінила номенклатуру військових запитів. Якщо поточні донати спрямовуються на забезпечення оперативного та тактичного рівнів — так звану «невмирущу класику» у вигляді генераторів, станцій Starlink, пристроїв EcoFlow, транспорту та електроніки, то найбільша частка бюджету іде на засоби ураження.
Головною статтею витрат організації у поточному році стали мідлстрайки та діпстрайки для підрозділів СБС, ССО, СБУ та ГУР, які знищують логістику росіян, вибивають сухопутний коридор та працюють по критичних об'єктах у Криму та на території рф.
Структура ключових витрат фонду у 2024 році виглядає наступним чином:
- 1,7 мільярда гривень — ударні БПЛА, мідлстрайки, діпстрайки, перехоплювачі та FPV-дрони (як звичайні, так і на оптоволокні);
- близько 300 мільйонів гривень — розвідувальні безпілотні літальні апарати;
- майже 250 мільйонів гривень — автомобільний транспорт для підрозділів.
Протидія реактивним дронам: пошук рішень та приватне ППО
Ворог продовжує тероризувати цивільні міста, задіюючи дрони «Герань» із реактивними двигунами, швидкість яких досягає 600 км/год, а в перспективі може зрости до 700–750 км/год. У протидії цим загрозам українська сторона все ще перебуває в ролі наздоганяючого.
Перспективним напрямом є розробка ракет малого радіуса дії вітчизняними виробниками MilTech, проте там залишається невирішеною проблема з наведенням. Водночас іноземні розробники створюють перехоплювачі літакового типу з монолітним корпусом та системою автозахоплення цілі, оскільки на швидкості 700 км/год вручну знешкодити об'єкт операторові вкрай складно.
Паралельно розвивається концепція приватної ППО, що передбачає залучення ресурсів бізнесу під тотальним контролем військових:
- пройшла повну узгоджувальну дорожню карту з Міністерством оборони для захисту об'єктів металургії, логістики та припортової інфраструктури;
- реалізується спільний проєкт із військово-цивільною адміністрацією, для якої переобладнано 5 транспортних засобів під мобільні вогневі групи;
- навчальний центр фонду за рік роботи підготував 233 екіпажі;
- за кошти Міністерства оборони Канади стартували навчальні програми для українських військових за напрямами FPV та різного типу БПЛА.
Удари по прикордонню та залізниці: чи є ризик для поставок
Нещодавні атаки ворога на цивільний потяг за 2 кілометри від кордону з Польщею свідчать про зміну поведінки агресора. Якщо раніше росіяни зважали на ризик прольоту засобів ураження на територію країн НАТО, то зараз вони діють беззастережно. Це підтверджує їхній суттєвий прогрес у навігації та точності управління безпілотниками.
На логістику самого фонду ці атаки не впливають. Основна номенклатура закуповується всередині України, тому стан пунктів пропуску на кордоні вже не має такого критичного значення, як у 2022–2023 роках.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Трансформація донатів: чому бізнес і фізособи змінюють підхід
Попри поширені тези про падіння волонтерських зборів, фонд працює на максимальних обертах. Поведінка донорів зазнала глибинної трансформації:
-
1
Інституційність замість емоцій. Українці донатять не через щемливий контент, а з усвідомлення обов'язку.
-
2
Перерозподіл ресурсів. Донати фізичних осіб "ходять за мобілізованими" рідними та близькими.
-
3
Криза бізнесу. Близько 70% партнерів фонду опинилися в зоні ризику через удари ворога по виробничих цехах та логістичних хабах.
Незважаючи на ці чинники, за темпоритмом зборів фонд випереджає попередній рік і вже у вересні виходить на показник збору всього 2025 року.
Держава та волонтери: де справляється ВПК, а де необхідна гнучкість
Держава закриває більшість масових потреб ЗСУ, однак благодійні організації володіють більшою гнучкістю у виявленні та масштабуванні перспективних розробок.
Яскравим прикладом стало створення системи «Маячня» у співпраці з 12-м ОЦСП. Розгортання мережі навігаційних маяків уздовж Чорноморського узбережжя від Очакова до Ізмаїла дозволило українським БПЛА орієнтуватися під дією ворожого РЕБ, що кратно зменшило втрати бортів. Наразі цей досвід масштабується на суходолі, а також реалізується новий спільний проєкт із Міністерством оборони.
Кадри в Міноборони: співпраця з командуванням після зміни міністра
Після зміни керівництва оборонного відомства більшість фахівців командного ланцюга залишилися на посадах, що забезпечило безперервність процесів. Команда фонду підтримує пряму взаємодію із командуванням, зокрема з Михайлом Драпатим, що дозволяє оперативно верифікувати потреби фронту.
Криза довіри до влади: корупція, скандали та картонні протести
Рівень довіри суспільства до державних інституцій стрімко знижується через відсутність прозорої комунікації та системні корупційні скандали. Оприлюднені НАБУ записи та вилучені кошти викликають обурення громадян у часі кривавої війни.
Найменше претензій виникає до структур, де керівники обрані через прозорі конкурси (НАБУ, САП, БЕП), тоді як кадрова політика в інших органах демонструє негативні результати:
- колишній керівник Офісу Президента Богдан опинився під санкціями РНБО;
- колишній керівник ОП Єрмак отримав підозру від НАБУ;
- ексзаступник керівника ОП Смірнов став фігурантом справи у ВАКС щодо незаконного збагачення;
- ексзаступниця керівника ОП Мудра фігурує у справі про заставу Галущенка.
Відмова від участі в публічних протестах після звільнення Федорова пояснюється тим, що мітинги стосувалися персоналії, а не захисту інституцій, як це було у випадку з НАБУ та САП. Політичні заяви про необхідність виборів розчарували громадян, які сприймали посадовця виключно як інструмент ефективності Міноборони.
Вибори під час війни: чому политичні суперечки послаблюють тил
Ідея проведення виборів до завершення бойових дій є деструктивною та небезпечною для існування держави з двох причин:
-
1
Знищення суспільної єдності. Через відсутність культури політичної дискусії виборчий процес перетвориться на чорний піар і внутрішні конфлікти, здатні зруйнувати суспільство зсередини.
-
2
Проблема легітимності. Неможливість повноцінного забезпечення виборчного права військовослужбовців на передовій, внутрішньо переміщених осіб та мільйонів українців за кордоном підважить легітимність будь-яких результатів.
Проведення виборів під час війни — це сценарій, вигідний виключно ворогу.
Іноземні донати та відносини з Польщею: де шукати партнерів
Серед міжнародних донорів фонду лідирують дві країни:
- Чехія — ініціатива "Dárek pro Putina" акумулювала близько 6 мільйонів євро, за які, зокрема, придбано генератори сумарною потужністю 28 МВт для Києва;
- США — через організацію Prytula Foundation USA зі статусом Non-Profit 501(c)(3) за два роки залучено 10,5 мільйона доларів.
У відносинах із Польщею спостерігається охолодження через поширення політичних наративів про «невдячність українців». Перепони можна подолати через розбудову рівноправного військово-економічного союзу без спроб нав'язати роль «старшого брата».
Провали в освіті та підготовка до зими: театр абсурду в тилу
За даними дослідження PISA-2025, третина українських підлітків не досягає базового рівня з математики, природничих наук та читання. Розрив у рівнях знань між випускниками сільських і міських шкіл сягає трьох років. Замість вирішення проблем із транспортом і дорогами для підвозу дітей до ліцеїв, місцева влада та депутати намагаються блокувати освітню реформу.
Підготовка міст до зимового періоду демонструє суттєвий розрив між регіонами. Якщо Дніпро, Запоріжжя та Харків готуються до можливих блекаутів системно, то в Києві спостерігається неузгодженість дій між міською владою та військовою адміністрацією. Встановлення скляних зупинок на Лук'янівці під час постійних обстрілів за браку укриттів виглядає як абсолютна безвідповідальність.
Стратегування до 2027 року: як команда готується до тривалої війни
У той час як восени 2024 року команда розробляла детальний план дій на 2025–2026 роки як роки гарячої фази війни, нинішній етап стратегування охоплює період 2027–2028 років. Оскільки передумов для відмови росії від загарбницьких планів немає, а українське суспільство прагне справедливого миру без капітуляції, фонд будує роботу за реалістично-песимістичним сценарієм.
Довгострокова стратегія розвитку охоплює комплексний розвиток усіх підрозділів екосистеми:
-
1
Мілітарний фонд — нарощування закупівель засобів ураження, дронів-перехоплювачів та систем протиповітряної оборони.
-
2
Гуманітарний фонд — розширення програм підтримки цивільного населення у прифронтових регіонах.
-
3
Prytula Foundation USA — масштабування фандрейзингу в Північній Америці та вихід на австралійський і новозеландський простори до кінця року.
-
4
Центри готовності цивільних — розширення мережі вишколів для цивільного населення по всій країні.
-
5
Навчальний центр — підготовка фахових операторів FPV-дронів та БПЛА за підтримки іноземних партнерів.
-
6
Аналітичний центр — вивчення системних викликів у сферах оборони та державного управління.
Стійкість українського суспільства тримається на горизонтальних зв'язках. Здатність громадян контролювати та тиснути на владу задля виконання суспільного договору залишається єдиною гарантією збереження держави у тривалій війні.