Самостигматизація: як ми самі стаємо проти себе і як від цього звільнитись
У суспільстві досі живуть шкідливі стереотипи про психічне здоров’я. Коли люди починають вірити в ці упередження щодо себе, виникає самостигматизація — внутрішній осуд, який може завдавати більшої шкоди, ніж сам розлад. Важливо навчитися помічати ці установки й звільнятися від них, пише Психолог на звʼязку.
Що таке самостигматизація?
Підписуйтеся на наші соцмережі
Самостигматизація — це процес, коли людина починає приймати суспільні стереотипи про психічні розлади як правду про себе. Наприклад, «психічні розлади — це слабкість» чи «треба просто взяти себе в руки». Згодом цей зовнішній осуд перетворюється на внутрішній ярлик: «зі мною щось не так», «я не такий/така, як усі», «я гірший/гірша».
Такі переконання проявляються через:
- приховування своїх станів;
- сором і самокритику;
- уникання допомоги;
- відчуття провини за власний психічний стан.
Щоб позбутися самостигматизації, важливо:
- Помічати внутрішні ярлики. Зупиняти себе, коли з’являються думки на кшталт «я слабкий/слаба», і ставити запитання: «Чий це голос?»
- Відділяти стан від себе. Розлад — це частина досвіду, а не вся ваша ідентичність.
- Дозволити собі допомогу. Звернення до психолога чи груп підтримки — прояв відповідальності, а не слабкості.
- Використовувати підтримувальні формулювання. Наприклад, замінити «я зламаний/а» на «я в процесі відновлення».
0
Підписуйтеся на наші соцмережі
Спільнота
Пиши на SPEKA!
Будь в курсі зі SPEKA!
Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали.
