Реформа армії: нові правила служби, переведень і виплат

10 хвилин читання

Українська армія отримує перший пакет змін, який має відповісти на головний запит військових — прогнозованість служби. Йдеться не лише про нові контракти чи підвищення виплат, а про спробу перебудувати військову службу як систему строків, стимулів, переведень і цифрового контролю. 15 червня заступник міністра оборони Мстислав Банік презентував реформу, яку на початку травня анонсував президент Володимир Зеленський, розповів Forbes Ukraine.

Заступник міністра оборони Мстислав Банік Ілюстрація з особистого архіву [forbes.ua]

Міноборони майже пів року готувало перший етап змін. Мстислав Банік пояснив затримку детальною роботою уряду, президента, Міністерства оборони та головнокомандувача. Його ключова теза звучить однозначно: «Не буде другої реформи мобілізації в цій війні».

Фактично держава намагається одночасно розв’язати п’ять проблем:

Читайте також: Українська армія входить у новий етап війни, де вирішальними стають не лише кількість людей і зброї, а й якість управління, прозорість закупівель, мотивація військових і довіра до правил служби. Саме так Михайло Федоров описав перший етап трансформації Сил оборони в інтерв’ю YouTube-каналу ТСН.
  • невизначені строки служби;
  • повернення військових із СЗЧ;
  • конфлікти через переведення між частинами;
  • різницю у виплатах між бойовими й небойовими ролями;
  • потребу точніше фіксувати реальне бойове навантаження.

Реформа армії і демобілізація: хто отримає шанс першим

Найчутливіше питання — демобілізація військових. За словами заступника міністра оборони, вона має розпочатися до кінця 2026 року. Насамперед це стосуватиметься тих, хто перебуває в армії найдовше. Деталей щодо механізму, категорій і черговості Міноборони поки не розкрило.

Тому реформа армії лише частково відповідає на запит про гарантований строк служби. Для чинних мобілізованих головною рамкою залишається загальна демобілізація. Для тих, хто підписуватиме нові контракти, з’являється інша логіка: визначений термін служби та відстрочка після його завершення.

Це важлива зміна для військової системи управління людьми. Армія пробує перейти від моделі невизначеного перебування у війську до контрактної моделі, де військовослужбовець заздалегідь розуміє горизонт служби, компенсацію і наслідки після завершення контракту.

Нові контракти для військових: від 6 до 24 місяців

Міністерство оборони презентувало три типи контрактів. Вони відрізняються строками та завданнями.

Піхотно-штурмовий контракт передбачає найкоротший термін служби:

  • 10 місяців — для чинних військовослужбовців;
  • 14 місяців — для цивільних, які долучаються до війська;
  • 6 місяців — для тих, хто вже був звільнений зі служби й вирішив повернутися.

Другий тип — бойовий контракт для операторів БПЛА, НРК та артилеристів. Третій — базовий контракт для аналогічних спеціальностей, які працюють поза безпосередньою лінією фронту і штабів. Для обох строк служби становитиме 24 місяці.

Після завершення нового контракту військовослужбовець отримує гарантовану відстрочку від мобілізації на шість місяців. Вона може збільшуватися: по шість місяців за кожен рік участі у повномасштабній війні, по одному місяцю за кожен рік служби до 2022 року та ще по три місяці за кожен місяць участі в бойових діях.

Ця система робить бойовий досвід не лише моральною, а й формальною підставою для майбутньої паузи від служби.

Підписуйтеся на наші соцмережі

СЗЧ і переведення військових через Армія+: що змінюється

Окремий блок реформи стосується СЗЧ та переведень між частинами. Повернення із СЗЧ спростили й автоматизували: військовий має подати заявку в «Армія+», отримати підтвердження від нового командування і протягом 72 годин прибути до військової частини. На кожному етапі можна звернутися до call-центру Міноборони.

Опція доступна у понад 50 бригадах, які показали високу ефективність у знищенні противника за системою оцінювання «єБали». За словами Баніка, це підрозділи, де командири найкраще зберігають особовий склад і водночас досягають результатів на фронті.

Можливість повернення із СЗЧ запустили 13 червня. Станом на 15 червня бригади отримали понад 80 рапортів на переведення, з яких 22 уже погоджено. Автоматичне переведення доступне для військовослужбовців, які отримали статус СЗЧ до 12 червня. За новою процедурою повернутися у стрій вони можуть лише до 20 вересня.

Ще одна зміна — право раз на рік без погодження командира переводитися до іншої бойової бригади в межах фронту на рівнозначну посаду. Механізм уже є в застосунку «Армія+», але Міноборони разом із Генштабом ще фіналізує новацію і планує запустити її найближчим часом.

Логіка рішення прагматична: якщо військовий не знаходить порозуміння у бригаді, система має дати йому легальний маршрут, а не штовхати до СЗЧ.

Mission Control в армії: як рахуватимуть дні на позиціях

Ще один цифровий елемент реформи — система Mission Control. Її впроваджують для верифікації даних про перебування військовослужбовців на позиціях. За словами Баніка, система вже працює на багатьох напрямках для операторів БПЛА, НРК, розвідки та інших підрозділів. Далі її планують масштабувати на піхотинців.

Mission Control має визначати, які саме військовослужбовці виконують завдання, у якій кількості та який статус цих завдань. Важливо, що йдеться про підходи без трекінг-систем.

Система має виконувати три функції:

  • прозоро фіксувати час перебування на позиціях;
  • допомагати планувати евакуацію;
  • контролювати окремі ділянки фронту.

Дата повного запуску не названа. Проте принцип важливий: оплата і управління ризиком дедалі більше залежатимуть від точних даних, а не від приблизної оцінки бойового навантаження.

Виплати військовим: базова зарплата, бойові доплати і премії

Фінансова частина реформи змінює підхід до грошового забезпечення. За підписання першого контракту передбачена одноразова виплата від 27 000 грн до 33 000 грн. Базова зарплата для всіх становить 20 000 грн.

Додаткові виплати залежать від залученості до бойових дій:

  • 10 000 грн — для військовослужбовців у тилу, зокрема тих, хто забезпечує ППО в тилових містах;
  • 30 000 грн — для управління та забезпечення у прифронтових регіонах;
  • 50 000 грн — за службу на командних пунктах у районах бойових дій;
  • 100 000 грн — для пілотів БПЛА, операторів НРК, артилеристів, операторів РЕБ та інших фахівців, які виконують бойові завдання.

Найвищі виплати передбачені для піхоти і штурмових підрозділів:

  • 20 000 грн на день — за ударно-пошукові дії;
  • 10 000 грн на день — за перебування на бойових позиціях;
  • 40 000 грн на день — за штурмові дії з просуванням вперед.

Грошове забезпечення не залежатиме від типу контракту. Мобілізований піхотинець і контрактник можуть отримувати однакову оплату, якщо перебувають в однакових умовах. Різниця в іншому: контрактник після 10 місяців служби отримує відстрочку, тоді як мобілізований служить до загальної демобілізації.

Зростають і зарплати командирів. Командир корпусу має отримувати 230 000 грн замість 92 000 грн. Командир бригади — 150 000 грн замість 50 000 грн з урахуванням бойових виплат.

Окремо передбачені премії за результат: 100 000 грн за кожного взятого в полон і 15 000 грн за знищення противника в контактному чи стрілецькому бою.

Бюджет реформи армії: гроші знайшли всередині Міноборони

Мстислав Банік заявив, що кошти на реформу знайшли всередині бюджету Міністерства оборони. За його словами, це найбільша частина державного бюджету, яка охоплює закупівлю військової техніки, грошове забезпечення та інші витрати.

Водночас Міноборони не уточнило суму, необхідну для впровадження змін, і не пояснило, чи є фінансування на цей рік у повному обсязі. Це залишає практичне питання: чи зможе держава стабільно підтримувати нову модель виплат, якщо бойове навантаження, потреба в людях і бюджетний тиск зростатимуть одночасно.

Сам Банік визнав бюджетні обмеження: «Нам би хотілося дати і 100 000 грн, але ми виходимо з тих ресурсів, які у нас є».

Реформа армії і критика військових: де головний ризик

Не всі військові сприйняли нову концепцію позитивно. Керівниця медичної служби батальйону «Вовки Да Вінчі» Аліна Михайлова розкритикувала підхід до виплат. На її думку, замість підвищення цінності військової служби загалом, стимулів для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей і довгострокової кар’єри у війську, знову пропонується перерозподіл доплат між різними категоріями військовослужбовців.

Ця критика вказує на слабке місце реформи. Вона дає короткострокові стимули, уточнює правила й цифровізує частину процесів. Але поки що не відповідає повністю на стратегічне питання: як перетворити військову службу на зрозумілу професійну траєкторію, а не лише на набір компенсацій за ризик.

Висновок: реформа армії стане тестом на довіру до правил

Перший етап реформи армії виглядає як спроба поєднати контрактну прогнозованість, цифрове управління людьми та нову шкалу виплат за ризик. У цій конструкції «Армія+» стає кадровим шлюзом, Mission Control — інструментом верифікації бойового навантаження, а нові контракти — компромісом між потребою фронту і запитом військових на строк служби.

Сильна сторона змін — прагматизм. Міноборони визнає, що армія не може триматися лише на наказі, якщо хоче зберігати людей, повертати тих, хто пішов у СЗЧ, і конкурувати за складні бойові спеціальності.

Слабка сторона — невизначеність. Немає деталей демобілізації, немає відкритої суми фінансування, немає дати масштабування Mission Control.

Тому реформа армії стане справжньою зміною лише тоді, коли військовий побачить не тільки більшу доплату, а й зрозумілий маршрут служби: як потрапити в ефективну частину, як змінити підрозділ без конфлікту, як фіксується бойове навантаження, коли завершується контракт і що відбувається після нього. Саме довіра до цих правил визначить, чи спрацює перший етап змін.