Реалії «єОселі»: нові правила ускладнили доступ до іпотеки — що змінилось і кого це зачепить

4 хвилин читання

У лютому державна програма доступної іпотеки «єОселя» знову опинилася в центрі дискусій.

Про нові обмеження та проблеми з отриманням кредитів публічно заявила депутатка та засновниця «Госпітальєрів» Яна Зінкевич, наголосивши, що після останніх змін багатьом українцям, зокрема військовим і переселенцям, стало ще складніше скористатися програмою.

Жорсткіші вимоги до житла і позичальників

За її словами, банки почали застосовувати суворіші обмеження щодо площі квартир. Для однієї чи двох осіб іпотека фактично обмежується житлом до 52,5 квадратних метрів, а для більших родин дозволена площа збільшується лише на 21 квадратний метр на кожного додаткового члена сім’ї.

Читайте також: За державною програмою «єОселя» українці дедалі частіше обирають приватні будинки замість квартир. Про це свідчать дані програми, згідно з якими у 2026 році частка придбаних будинків перевищила 8%, пише Мінцифри.

Окрім цього, фінансові установи ретельніше перевіряють уже наявну нерухомість потенційних позичальників — навіть невелика задекларована площа може стати причиною відмови у кредиті.

ВПО та новобудови: доступ формально є, але на практиці — ні

Окремо критикують умови для внутрішньо переміщених осіб. За озвученими даними, переселенці отримують лише близько 4% усіх кредитів. Причина — вимога купувати житло лише у відносно нових будинках віком до трьох років.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Таких об’єктів небагато, а їхня вартість значно вища за середню, що фактично звужує можливості для більшості ВПО.

Високий фінансовий поріг

Попри позиціонування програми як доступної, стартові витрати залишаються високими. Позичальнику необхідно внести мінімум 20% вартості квартири як перший внесок, а також оплатити податки, послуги нотаріуса та оцінку нерухомості — це ще приблизно 10–12% від суми угоди.

У результаті для покупки житла вартістю близько 2 млн грн потрібно мати сотні тисяч гривень власних коштів ще до підписання договору.

Саме цей фактор, за словами Зінкевич, стає бар’єром для вчителів, медиків, військових та сімей, які втратили житло через війну.

Ризики для військових і позиція банків

Однією з найбільш суперечливих тем стали відмови військовослужбовцям. Банки оцінюють службу поблизу фронту як підвищений фінансовий ризик, що впливає на рішення щодо кредитування.

Такий підхід викликає суспільну дискусію, адже держава декларує підтримку військових, але на практиці доступ до житла для них може залишатися обмеженим.

Затримки виплат і небажання продавців чекати

Додатковою проблемою називають затримки державних виплат у межах програми.

Через це продавці нерухомості не завжди погоджуються на угоди, адже інколи доводиться чекати коштів протягом кількох тижнів або навіть довше.

Критика моделі програми

На думку Зінкевич, у нинішньому вигляді «єОселя» частіше стимулює продаж дорогих новобудов, ніж вирішує житлові проблеми тих, хто справді потребує підтримки.

Серед пропозицій — дозволити купівлю житла на вторинному ринку без жорсткого вікового обмеження, переглянути критерії ризику для військових та розширити реальні пільги для соціально вразливих груп.

Після змін у лютому програма формально продовжує діяти, але її доступність дедалі частіше ставлять під сумнів — особливо ті, для кого вона задумувалася як шанс розв’язати житлове питання після втрати дому або служби на фронті.