Ракета «Іздєліє-30»: що відомо про нову зброю рф і хто її виробляє

2 хвилин читання

Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО України) представило інтерактивну 3D-модель нової російської крилатої ракети «Іздєліє-30». Вперше її застосували проти України наприкінці минулого року.

Що відомо про російську ракету «Іздєліє-30». Фото: ГУР 

Що відомо про російську ракету «Іздєліє-30»

За інформацією ГУР, ракета має:

Підписуйтеся на наші соцмережі

Читайте також: Світ ШІ входить у фазу тверезості: бюджети згорають до березня, IPO готуються на трильйони, айтівців звільняють, а дрони за $600 збивають техніку за $16 млн. Про це йшлося в останньому випуску подкасту «Це по роботі», який підбив підсумки тижня технологій — і завершив свою історію.
  • розмах крил близько 3 м, 
  • бойову частину масою 800 кг, 
  • дальність ураження щонайменше 1500 км. 

Хто розробив російську ракету «Іздєліє-30»

  • За маркуванням і конструкцією виріб ідентифікували як розробку ОКБ «Звезда», що входить до корпорації «Тактическое ракетное вооружение».
  • Частина технічних рішень у цій ракеті не нові, вони уніфіковані з іншими російськими ракетами
  • Наприклад, піроклапан пневматичної системи і катапультний пристрій подібні до тих, що вже використовували в ракетах попередніх поколінь.
  • Супутникова навігація ракети поєднує рішення двох різних російських виробників. Завадозахищений приймач із цифровою антенною решіткою «Комета-М12» від «ВНИИР-Прогресс» і приймально-обчислювальний блок від «КБ Навис», створений на базі приймача NAVIS NR9.
  • Для інтеграції використали спеціальний блок спряження виробництва «Темп-Авиа», відомого також польотними контролерами для керованих авіабомб.
  • Електронний блок управління бойовою частиною «БУБС-30» виконаний на російській елементній базі. Ключовий компонент — 32-розрядний ARM-мікроконтролер 1986ВЕ1АТ виробництва «Миландр».

До речі, всі три елементи навігації містять іноземні компоненти — зі США, Швейцарії, Китаю й Нідерландів. І таке трапляється не вперше. Нагадаємо, що Російські ударні дрони «герань-2» (тобто «шахеди»), якими атакують Україну, здебільшого зібрані з іноземних компонентів. Попри санкції, більшість деталей виготовляють компанії зі США, Китаю і Європи, а до росії вони потрапляють через посередників.