Протез руки з ШІ відчувається «своїм», якщо рухається приблизно за секунду

2 хвилин читання

Вчені Технологічного університету Кочі з’ясували, що для протезів руки зі штучним інтелектом важлива не максимальна швидкість, а природний ритм руху. Найсильніше відчуття «своєї» кінцівки учасники експерименту мали тоді, коли протез виконував рух приблизно за одну секунду, майже як справжня людська рука, пише ScienceDaily.

Протез руки з ШІ відчувається «своїм», якщо рухається приблизно за секунду. Фото: Технологічний університет Тойохасі

Дослідники перевірили, як швидкість руху роботизованого протеза впливає на сприйняття людиною власного тіла, відчуття контролю та комфорт використання. У віртуальній реальності учасники бачили аватар, у якого замість руки був протез, що рухався самостійно до заданої цілі.

Як швидкість руху протезу впливає на його сприйняття?

Підписуйтеся на наші соцмережі

Читайте також: Інженери Університету Джона Гопкінса (США) розробили біонічний протез руки, здатний точно користуватися предметами повсякденного вжитку, зокрема м’якими іграшками, губками, картонними коробками і навіть тонкими пластиковими стаканами з водою, пише Science Advances.

Команда на чолі з Харін Мануджая Хапуараччі, який наразі працює в Технологічному університеті Кочі, протестувала шість різних швидкостей руху — від дуже швидких (125 мілісекунд) до повільних (4 секунди).

Результати показали чітку закономірність:

  • Найвищий рівень «відчуття власного тіла» та зручності використання був при середній швидкості — близько 1 секунди на рух;
  • Надто швидкі або повільні рухи знижували відчуття контролю та викликали більший дискомфорт;
  • Протези з природним ритмом учасники оцінювали як більш компетентні та придатні до повсякденного використання.

Науковці зазначають, що сучасні протези дедалі частіше використовують штучний інтелект і можуть діяти автономно, наприклад, передбачати наміри користувача. Однак саме такі самостійні рухи іноді здаються людям «чужими». Тому розробникам важливо не лише підвищувати швидкість і точність, а й адаптувати рухи до природних очікувань мозку.

Отримані висновки можуть бути корисними не тільки для протезів, а й для інших технологій «розширення тіла» — екзоскелетів, носимих роботів і додаткових роботизованих кінцівок. У майбутньому дослідники планують вивчити, як довготривале використання змінює відчуття контролю та прийняття таких систем людьми.