Про причини уразливості ППО та помилки MilTech — Олексій Бабенко
Ранковий гуркіт реактивного двигуна над столицею та чергове влучання ворожого безпілотника біля АЗС чи за кілька метрів від Верховної Ради перетворилися на тривожну повсякденність.
Якщо поршневі апарати українські сили протиповітряної оборони збивали із результативністю до 90%, то з появою реактивних модифікацій ворога показник перехоплення, за даними Повітряних сил ЗСУ, знизився в середньому до 60%.
Причини такої уразливості, помилки вітчизняного оборонпрому та реальні строки подолання кризи у розмові на YouTube-каналі Bihus.Info розібрав засновник і СЕО оборонної компанії Vyriy Industries Олексій Бабенко.
Реактивні шахеди та ракети: класифікація нових загроз ППО
Для розуміння механіки прориву ППО необхідно класифікувати російські реактивні БПЛА за їхньою конструктивною складністю:
- «Герань-3» та «Герань-4»: зберегли класичне дельтоподібне крило стандартного «шахеда», але оснащені реактивним двигуном.
- «Герань-5»: за конструкцією нагадують гібрид безпілотника та крилатої ракети.
- «Бандероль»: малогабаритні ракети з високою швидкістю та низькою траєкторією.
Конструктивна відмінність від класичних крилатих ракет полягає у силовій установці: замість складних двохконтурних турбореактивних двигунів росіяни монтують одноконтурні реактивні двигуни. Це спрощена технологія з цивільного авіамоделювання та хобійних змагань, де повітря проходить через турбіну, змішується з паливом і створює тягу.
Головний виклик для системи оборони — не лише абсолютна швидкість (понад 500 км/год для малих ракет), а й критичне скорочення часу реакції. Радари фіксують ціль із мінімальним часовим вікном, а затримка передачі даних до бойових екіпажів робить точність перехоплення вкрай низькою. Крім того, виникає розрив за висотами: ракети «Бандероль» летять на висоті до 50 метрів, де їх не бачить радіолокація, а інші типи заходять на 4 км, де ефективно працювати здатна лише авіація чи спеціальні перехоплювачі.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Чому дрони-перехоплювачі запізнилися: аналіз помилок MilTech
Наявна система ППО, розрахована під повільні поршневі цілі, виявилася малоефективною проти реактивних апаратів. Мобільні вогневі групи та зенітно-ракетні комплекси показують точність, але їхня кількість обмежена, а ціна ракет занадто висока.
Затримка із вітчизняною відповіддю стала наслідком ілюзій і замовчування проблем. Олексій Бабенко відверто визнає і власну помилку: у Vyriy Industries вважали, що ринок уже має готові рішення, тому тривалий час самі цим напрямом не займалися. Водночас на нарадах у Міноборони та РНБО виробники декларували високу готовність, але замовчували реальні обмеження:
-
1
Маніпуляції з ТТХ: заявлена розробниками швидкість на випробуваннях часто трималася лише 10 секунд, а ефективна дальність розраховувалася для ідеальних умов із попутним вітром.
-
2
Плутанина між теорією та серією: поодинокі збиття взимку часом виявлялися наслідком технічних збоїв самих ворожих БПЛА (які скидали швидкість), що розробники хибно сприйняли за готовність власних комплексів.
-
3
Катастрофічний брак інженерів: в Україні спостерігається гострий дефіцит фахівців, здатних розраховувати складну математику польоту (кандидати на співбесідах часто не можуть вирішити базові шкільні завдання з математики).
-
4
Обмеженість грантів та пастка копіювання: грант Brave1 у 8 млн грн покриває лише 8 місяців розробки прототипу командою з 10 осіб, але не забезпечує заводського масштабування. Більшість команд роками лише копіювали дрон «Sting» на китайських деталях, виявившись нездатними створити турбореактивну систему з нуля.
Дрон Зірка та нові моделі кооперації у Vyriy Industries
Через недовіру та незахищеність прав власності малі розробники в Україні бояться продавати частки у бізнесі великим партнерам. Додатковим бар'єром стає різниця бізнес-культур між підприємцями та чутливими до манери спілкування інженерами.
Vyriy Industries знаходить спільну мову завдяки публічності та партнерським умовам без втручання в операційну діяльність. Прикладом стала система «Зірка», створена компанією Noctis спільно з бойовим підрозділом DarkNode. Вранці перед першою зустріччю розробники планували закрити проєкт через брак коштів.
Сьогодні «Зірка» здійснює підтверджені збиття реактивних «шахедів» завдяки інтегрованій системі донаведення. Якщо зимові версії мали швидкість 380 км/год, то оновлені модифікації досягають понад 400 км/год із піковими значеннями до 460 км/год, що закриває потребу знищення «Герань-3» та «Герань-4». Для перехоплення «Герань-5» та ракет «Бандероль» розробляються окремі глибоко перераховані експериментальні вироби.
Паралельно Vyriy Industries розвиває інші партнерські проєкти:
- «Блискавка»: аналог ворожого баражувального боєприпасу «Молнія».
- «Сокіл» та «Вересень»: розвідувальні літаки та літаки-носії.
- Спеціалізовані напрями: власне виробництво оптоволокна, купівля проєкту «Нарк» та софтові рішення для оборони.
Ешелонована ППО України та терміни закриття неба над Києвом
За даними ГУР, лише у серпні рф виробила близько 3000 одиниць «Герань-4»/ПСП. Наздогнати ці обсяги за рахунок одного типу зброї неможливо — потрібна ешелонована захисна система:
- Швидкісні коптери: закриють 60–70% загрози реактивних «шахедів» на підступах до міст.
- Турбореактивні та імпелерні літаки: перехоплюватимуть складні швидкісні цілі на середніх і великих висотах (хоча надійних результатів за імпелерними схемами без згоряння поки не продемонстровано).
- Авіація та ЗРК: прикриватимуть найкритичніші об'єкти.
Головним невирішеним технологічним бар'єром залишається математична задача перехоплення на зустрічному курсі. Без автоматичних алгоритмів розрахунку точки зустрічі наздоганяючі дрони швидко втратять ефективність при подальшому зростанні швидкостей ворожих БПЛА.
На швидкість постачання зброї впливають і бюрократичні чинники. Процесуальні дії ДБР та БЕБ щодо перевірок виплат на ФОП призвели до тримісячного простою виробничих ліній Vyriy Industries, зупинивши масштабування 10-дюймових FPV-дронів і літаків «Сокіл» (випуск «Зірки» вдалося зберегти). Підозри у виведенні коштів є безпідставними: виведення дивідендів через «Дія.City» під 9% є дешевшим і повністю легальним, тоді як розрахунки з ФОП коштують 9% плюс додаткові податки підприємця.
Якщо ворог не масштабує запуски втричі, а залученість оборонних підприємств та державних структур збережеться на нинішньому рівні, сформувати ефективний купол над Києвом та суттєво зменшити кількість прильотів вдасться протягом 1–2 місяців.
Еволюція українського MilTech: від гаражів до системного ППО
Протистояння реактивним «шахедам» чітко підкреслило межі можливостей кустарного оборонпрому. Ера, коли двоє розробників у гаражі могли створити виріб, що принципово змінює хід бойових дій, остаточно завершилася. Сучасний етап вимагає складних математичних алгоритмів, високої інженерної культури та системного масштабування. Українська оборонна індустрія прискореними темпами проходить цю трансформацію, перетворюючи дослідні зразки на масовий захисний щит для українських міст.