Повітряні тривоги паралізують третину роботи українських ТРЦ: що вимагає ринок

4 хвилин читання

У жовтні 2026 року українські торговельні центри зменшили час роботи на 32,5% через постійні повітряні тривоги. Ця складна ситуація створює великі проблеми для бізнесу, адже більшість об’єктів не мають повноцінних укриттів та ясності в юридичному контексті — в кінцевому результаті залишаючись під загрозою збитків.

Speka звернулась за коментарями до голови Української ради торговельних центрів (УРТЦ) Максима Гаврюшина та юриста з питань нерухомості Андрія Лотиша, щоб детально розібрати цю ситуацію, юридичні невизначеності та фінансові втрати рітейлу

Головним документом, що керує роботою під час повітряних тривог, стала постанова Кабміну № 1092 від 4 вересня 2026 року. Вона дозволила роботу бізнесу під час жовтого рівня загрози за умови наявності захисних споруд, укриттів, споруд подвійного призначення або облаштованого “безпечного простору”. Проте юрист Андрій Лотиш наголошує на головній проблемі — відсутності чітких механізмів документального підтвердження.

«Згідно з постановою Кабміну, будь-який бізнес може працювати під час жовтого рівня загрози виключно, якщо він має безпечні простори. І зараз виникає питання: яким чином, наприклад, це документально бізнесу підтвердити? Тому що, згідно з постановою Кабміну, має бути в обов’язковому порядку проведений балансоутримувачем приміщення відповідний розрахунок. І для такого розрахунку повинні, на мою думку, застосовуватися певні методики, для того щоб цей розрахунок був підтверджувальним документом виконання вимог постанови під час можливих перевірок», -
зазначив юрист Андрій Лотиш.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Читайте також: Ми в Carat регулярно стежимо, як аудиторія реагує на бренди. Як в Україні, так і за кордоном. Але якщо контракти не дозволяють відкрити деталі комерційних проєктів, ми вирішили показати, як це працює на прикладі політичного простору. 

Зі свого боку голова УРТЦ Максим Гаврюшин зазначає, що з практичної сторони забезпечити укриття для всіх в існуючих ТРЦ надзвичайно складно.

«Має бути укриття. Це стосується не тільки торгового центру — зараз, на жаль, це стосується всього. Необхідно забезпечити швидкий перехід співробітників та гостей до безпечної зони в разі потреби. Далі рітейлери вже самі приймають рішення, чи працювати, чи ні під час жовтого рівня. Так само як і відвідувачі: чи залишатися в ТРЦ, чи піти з нього. Так само якщо людина знаходиться під час тривоги вдома або на вулиці — це рішення людини — чи йти до укриття», -
сказав в своєму коментарі Максим Гаврюшин.

Також серйозним викликом залишається кримінальна відповідальність. Андрій Лотиш зазначає, що правоохоронні органи вже мають відкриті провадження проти власників торговельних центрів після трагічних подій.

«Але є у нас кримінальна відповідальність і у нас в Україні вже є прецеденти. Наскільки мені відомо, були відкриті, зокрема, кримінальні справи щодо службових осіб саме торговельного центру, не орендарів. За фактами загибелі людей в торговельному центрі «Амстор» у Кременчуці в червні 2022 року і у Кривому Розі 21 серпня 2026 року теж було влучання в торговельний центр, і там були відкриті кримінальні провадження саме щодо службових осіб торговельних центрів», -
пояснив Андрій Лотиш.

За словами юриста, слідчі кваліфікують це за статтею 367 Кримінального кодексу України («Службова недбалість»). Якщо робота ТРЦ не припинилась і сталася трагедія, відповідальність загрожує управлінцям, які проігнорували безпекові інструкції. Та важливим є те, що в ситуації, коли постраждали члени персоналу відповідальність можуть також нести і керівники компаній-орендарів, які не змогли створити гідні умови праці для своїх робітників.