Оземпік та аналоги допомагають схуднути, але є нюанси: що показали нові огляди ВООЗ

4 хвилин читання

Популярні препарати на основі GLP-1, зокрема оземпік, справді допомагають людям суттєво знижувати вагу. Проте їхнє постійне вживання може містити небезпеку, повідомляє ScienceDaily. 

Оземпік та аналоги допомагають схуднути, але є нюанси

Всесвітня організація охорони здоров’я замовила три великі огляди, щоб оцінити ефективність і безпеку цих препаратів для лікування ожиріння та підготувати майбутні глобальні рекомендації. Ці огляди виконала міжнародна організація Cochrane, що спеціалізується на незалежних систематичних оглядах медичних досліджень

Що таке GLP-1 і чому це так популярно 

Читайте також: Препарати Ozempic і Wegovy вже давно перестали асоціюватися лише з лікуванням діабету. Після світового буму на засоби для схуднення вчені продовжують відкривати нові потенційні переваги популярного препарату, повідомляє Science Daily. 

Агоністи рецептора GLP-1 спочатку створювали для лікування діабету другого типу. Вони допомагають контролювати рівень цукру в крові, знижують ризики серцевих і ниркових ускладнень та можуть сприяти зменшенню ваги.

Згодом з’ясувалося, що ці препарати можуть бути ефективними і для людей з ожирінням. Вони імітують дію гормону, який уповільнює травлення та посилює відчуття ситості. У деяких країнах їх уже офіційно призначають для контролю ваги разом із дієтою та фізичною активністю.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Що відомо про дослідження 

Дослідники звернули увагу на три препарати: тирзепатид (Mounjaro, Zepbound), семаглутид (Ozempic, Wegovy, Rybelsus) і ліраглутид (Victoza, Saxenda).

Тирзепатид показав найвираженіший ефект: у середньому люди втрачали приблизно 16% маси тіла протягом року–півтора. Дані свідчать, що такий ефект може зберігатися кілька років, але інформації про довгострокову безпеку поки що недостатньо.

Семаглутид давав у середньому 11% втрати ваги. Більше людей досягали зниження маси тіла щонайменше на 5%, однак частіше фіксувалися побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту — нудота, дискомфорт, проблеми з травленням.

Ліраглутид продемонстрував скромніші результати — приблизно 4–5% втрати ваги. Проте навіть ці показники були кращими за плацебо.

Водночас дослідники не виявили суттєвої різниці між препаратами та плацебо, щодо серйозних серцево-судинних захворювань, якості життя або смертності. Побічні ефекти траплялися частіше у групах, які приймали ліки, і частина учасників припиняла лікування через них.

У чому нюанси дослідження 

Один із головних моментів — фінансування. Значна частина клінічних випробувань проводилася за підтримки фармацевтичних компаній. У багатьох випадках виробники брали участь не лише у фінансуванні, а й у розробленні та аналізі досліджень.

Це не означає, що результати недостовірні, але підкреслює потребу в більшій кількості незалежних досліджень.

Крім того, більшість випробувань проходили у країнах із середнім та високим рівнем доходу. Регіони з нижчими доходами були представлені слабко або взагалі не були включені. А це важливо, адже спосіб життя, харчування та склад тіла можуть суттєво відрізнятися у різних частинах світу.

Нам потрібно більше даних про довгострокові наслідки, особливо для людей із серцево-судинними проблемами.
Єва Мадрид, дослідниця з Університету Вальпараїсо

Ще один виклик — вартість. Нові препарати залишаються дорогими, що обмежує доступ для багатьох пацієнтів. Ліраглутид став доступнішим після завершення патентного захисту, але семаглутид і тирзепатид поки що залишаються дорогими у більшості країн.