Олександр Глущенко: суперкомп'ютери для російських нейромереж відновити майже нереально
Удари українських БПЛА по дата-центрах «Яндекса», а тепер вже й «Сбєрбанка» переносять війну на територію, яка її й розпочала. І мова не лише про ВПК росії і обмін технологічними даними. Росіяни скаржаться на збої в роботі «Яндекс.Go», «Яндекс.Лавки», «Яндекс.Єди», «Аліси» та десятка інших додатків, а користувачі «Яндекс.Пей» не можуть зняти гроші з рахунків.
Тож, якої шкоди вже завдано IT-інфраструктурі компанії? Чи зупинить втрата баз даних мобілізацію? Куди зникли ботоферми? І куди ще треба влучити, щоб остаточно «покласти» цифрову росію? Про це SPEKA запитала у консультанта з цифрових технологій Олександра Глущенка.
Нейромережі в рф відновити нереально
Олександре, чи можна швидко відновити пошкоджені дата-центри?
Удари безпосередньо по «Яндексу» – це насамперед цифровий детокс для пересічних росіян, для яких війна – це щось далеке з телевізору, яке їх не стосується. Але коли у них починають не працювати сервіси, коли у них заморожені гроші в «Яндекс Банку», а це за кількістю грошей вкладників, за кількістю клієнтів – 10-й за розміром банк на росії, то це тверезить.
І проблема у них в тому, що росія взагалі не готувалася до того, що таке може статися, бо сама інфраструктура рф, ІТ-інфраструктура, дата-центри, працювали за принципом централізації та монополізації.
А дані, скажімо, «Яндексу» можуть мігрувати виключно всередині росії, але проблема – куди. Немає таких ємностей, куди можна перенести все для того, щоб воно коректно працювало. Можна частково відновити сервіси, частково перенести їх в інші дата-центри, але з кількістю вражених дата-центрів така можливість буде зникати.
Що ускладнює відновлення?
Тут виникає наступна проблема: в світі IT-інфраструктури і обладнання немає такого складу, на якому лежать такі великі обладнання. Враховуючи світовий бум на ємності і на обладнання для ШІ, все це обладнання продається під контракти, які укладаються на наступний рік, чи навіть кілька років. Тож виробники насамперед забезпечують тих клієнтів, які мають угоду і платять гроші.
Плюс до всього на росії постраждали суперкомп'ютери, які росія будувала для нейромереж. Цей ресурс взагалі відновити майже нереально, тому що якщо якесь звичайне обладнання можна спробувати частково купувати на вторинному ринку, перекуповувати в інших дата-центрах, то з цим обладнанням біда, тому що за ним стоїть черга.
І умовний Anthropic, Google, OpenAI, Microsoft, X Corp та інші великі корпорації, хто займаються нейромережами, просто скуповують все і на багато років наперед замовили виробникам це обладнання.
А у виробників логіка дуже проста: все в цьому світі впирається в процесори. Є дві компанії, які випускають обладнання, за допомогою яких можна створити процесори. І якщо виробник процесора раніше виробляв мільйон умовних одиниць і продавав їх по 100 доларів, то тепер він цей мільйон так само виробляє, але продає по 500 доларів.
Тобто виробникам в умовах надвисокого попиту, логічно, що немає сенсу, максимально задовільняти когось в короткі строки, тому вони і не нарощують виробничі потужності, які в майбутньому можуть просто простоювати.
Через різкий надвисокий попит і виникла ця черга, це вузьке горлечко, яке в світі за останній рік призвело до здорожчання комплектуючих для комп'ютерів. Умовна оперативна пам'ять здорожчала в 5-7 разів, жорсткі диски в 3 рази, відеокарти в 3-5 разів, серверні – приблизно така сама десь кореляція в цінах. Тому відновитись буде їм трошки важкувато.
Цифровий детокс для росіян
Чому удари по дата-центрах для росії такі болючі, на відміну від України?
Велика проблема дата-центра – це велика інфраструктура і її не можна просто так перенести. Тому що дата-центр – це майданчик, на якому підведена електроенергія з декількох вводів, встановлені батареї, дизель-генератори, системи вентиляції, пожежотушіння, підведені кабелі, канали комунікації інтернет-провайдерів, як магістральних, так і регіональних, і локальних, щоб мати напряму доступ в центр обробки даних і не тягати їх через інтернет, а доставляти своїм абонентам напряму.
Підписуйтеся на наші соцмережі
І цю інфраструктуру неможливо просто так перемістити, тобто зробити Ctrl+C та Ctrl+V і перенести.
А так як росія сама створила умови, за яких ринок максимально монополізовано, і максимально все зарегульовано, і все це має зберігатися в росії, то і немає навколо росії країн з такою кількістю вільних дата-центрів, куди можна перенести дані для того, щоб зробити дзеркала чи резерви. Можливо хтось і надасть ресурси для збереження бекапів, але перенести «Яндекс» 1в1 в Казахстан чи Вірменію – питання років. Якщо там побудують дата-центри.
Скільки ще дата-центрів потрібно вивести з ладу, щоб росіяни відчули наслідки?
Якщо знищити ще декілька дата-центрів «Яндекса», ще декілька дата-центрів «Mail.ru» разом із «ВКонтакте» і «Сбєрбанка», то на росії кожен громадянин відчує, що таке цифровий детокс.
Умовно кажучи, ще до десятка дата-центрів знищити чи пошкодити, і вони це дуже сильно відчують, тому що сервіси в них почнуть деградувати. А деякі взагалі перестануть працювати.
А як в Україні?
Різниця між Україною і росією дуже колосальна. По-перше, ми менша країна, у якої менше населення, і у нас сервіси не такі централізовані. По-друге, у нас за останні 4,5 роки дані зарезервовано і дані хостяться в різних дата-центрах, і не всі дані хостяться в Україні, і бекапи, і копії, і резерви. Тобто ми набагато більше готові до цього.
Дата-центр в Україні – це лише майданчик, де знаходяться серверні стійки. Можна знищити обладнання, але не можна знищити дані. У нас немає закону, який би зобов'язав всі дані зберігати виключно в Україні. У нас сервіс повинен працювати, а де він знаходиться – це особливо нікого не повинно цікавити. І відстані у нас менше, і Європа під боком, і каналів комунікаційного зв'язку побудовано багато.
Плюс ми розподіляємо дані на два типи: важкий контент – це аудіовізуальний контент, ну і бази даних. З важким аудіовізуальним контентом все набагато простіше. Ніхто не хоче платити за трафік, за інтернет-канали, тому у багатьох провайдерів встановлюються кеш-сервери.
Тобто, якщо це якесь популярне відео, то 99,99%, що його вже хтось подивився хоча б один раз. Тож його затягнуло в цей кеш-сервер, і це внутрішній трафік для того, щоб не ганяти кожному користувачу окремий потік.
А є бази даних – це не такий важкий контент. Тут треба потужності для того, щоб опрацьовувати кількість запитів, звернень і відповідей саме від бази даних. Тому база даних, навіть різні бази даних одного сервісу можуть взагалі зберігатись в різних місцях.
Тобто користувач на свій запит отримує відповідь, а де цей запит був опрацьований, ніхто не знає. Це як в хмарах, ніхто ж не знає, де географічно знаходиться його пошта на Gmail.
Кремлівські боти замовкли
А чому разом з «Яндексом» значно «підзагнулися» ботоферми? І як це працює, створення ботоферми?
Дійсно, якщо зайти на Cloudflare Radar, то можна побачити, що на автономних системах, які зареєстровано за «Яндекс» і «Яндекс Cloud», кількість ботів знизилась максимально до нуля.
Щоправда, не все, що називають ботами – це боти-аккаунти, бо є там «Яндекс Метрика», пошукові боти, які сканують інтернет. Але там на ресурсах «Яндекса» працювали кремлівські ботоферми, які активно просували потрібні Кремлю наративи.
Олександр Глущенко
Консультант з цифрових технологійРаніше, як люди обманювали Facebook? Facebook давав користувачу 35 доларів рекламного кредиту для запуску рекламної кампанії. І деякі умільці, що робили? Створити бота, умовно кажучи, це долар-два. Зараз Facebook максимально «закручує гайки» для створення нових акаунтів, але були часи, коли за допомогою «комбайна» можна було за місяць зробити хоч 10 чи 100 тисяч ботів.
Головне, щоб були ресурси, фотографії, картинки, бібліотека імен, локацій. І час на гуманізацію акаунтів. Це все не складно, якщо таке завдання стоїть. От і, умовно кажучи, я у вас брав 35 тисяч доларів на рекламну кампанію, чесно її «відкручував», витрачав десь 2-3 тисячі доларів у собівартості, ну нехай 5 тисяч, а 30 клав собі в кишеню, ще й грабуючи кампанію «Мета».
Саме з такими системами монетизацію і бореться корпорація МЕТА, поступово обмежуючи кількість можливостей для автоматичного створення акаунтів.
Ще кілька років тому в соціальних мережах було багато фішингу у Facebook, в Instagram. Людям надсилали повідомлення, мовляв: «Подивись, чи не ти там в ДТП?», «А тут твої фотографії у якомусь розпусному вигляді». Це росіяни запускали хвилі фішингу для того, щоб викрадати акаунти, і потім ці акаунти сегментувалися по країнах і вели своє найкраще ботофермерське життя, окремо від власника.
А для інших користувачів – це акаунти з реальними фотографіями людини, з якоюсь життєдіяльністю, з активністю, з конкретними даними, які підвищували трастовість і віру, що умовний «Вася Іваненко із Крижополя» дійсно топить за «руській мір». Або «Анджей Санделаджа із Конго» вболіває за успіхи російських окупаційних військ на ділянці фронту із назвами сіл, які ніхто в Африці на мапі не покаже.
Наразі моніторингові канали зафіксували, що кількість великих ботофермерських активностей впала. Але не надовго. Бо треба констатувати факт, що росіяни – профі ведення когнітивної війни і використання платформ проти всього світу, не тільки України.
Росіянам варто донатити ЗСУ
А росіяни взагалі орендують сервери за кордоном?
Вони орендують сервери, але для того, щоб за кордоном зберігати дані росіян, то для цього треба отримати індульгенцію від Роскомнадзора. Тобто вони якісь дані точно зберігають, але це, можливо, якісь бекапи, це не було так масово. Тому що, нагадаю, вони не готувалися до цього.
Втрата даних через знищення дата-центрів може зірвати мобілізацію? Бо це ж величезна база людей...
Я думаю, що державні дані там непогано зарезервовані, у них дата-центри можуть бути державні. «Яндекс» – це приватна компанія і сервіси приватні. В росії багато років розвивали ВПК і свою армію, то вони вкладали гроші у військову інфраструктуру.
У них є окремий зв'язок для військових, окремі канали комунікації для військових. Ще така компанія у них була – «Воєнтелеком», це оператор для військових. Супутникове угрупування «Рассвєт» наразі намагаються розвивати – не для доступу до мережі інтернет у складнодоступних районах. Тому в цьому плані вони резервувалися. Знищити саме військові цілі буде складніше, ніж цивільні дані.
Ще є на росії центр обробки даних, який помпезно минулого року відкрили для Міністерства оборони рф. От він точно є законною ціллю для ураження.
Я взагалі б росіянам рекомендував, враховуючи той факт, що знищення дата-центрів призводить до знищення обладнання, яке допомагає фільтрувати і моніторити трафік, не VPN купувати, а донатити на Збройні Сили України. Ми ж їх звільняємо від цифрового рабства. Є ж такий мем, що росіяни просять українців знищити дата-центри «ВКонтакте», бо там знаходиться дані месенджера «Макс».
Ну, росіяни ж звикли до обмежень з інтернетом чи іншого роду сервісів…
Але це ж фінансові збитки. Бізнес не може працювати, послуги не надаються, таксі не їздять, кур`єрські служби не можуть товар доставляти. Так, росія до цього непогано справлялася з деградацією власного інтернету. Вони за останні 5 років активно займалися фільтрацією інтернету. У кожного інтернет-провайдера, у кожного дата-центру стояв програмно-апаратний комплекс СОРМ/ТСПУ.
Ось стоїть СОРМ (система оперативно-розшукових заходів, — ред.) та ТСПУ (технические средства противодействия угрозам, — ред.) — це два взаємопов'язані базові компоненти російської державної системи тотального стеження за засобами зв'язку й інтернетом, вони працюють у парі за принципом «клієнт-сервер».
До одної частини має доступ ФСБ, до другої частини має доступ Роскомнадзор. Через це обладнання абсолютно весь трафік пропускається, де він моніториться, фільтрується, уповільнюється, баниться. При тому, що оператор зв`язку не має доступу до обладнання.
Бували випадки, коли обладнання «глючило», інтернет-провайдер «лежав», а сам оператор нічого не міг зробити і «годував» абонентів казками про технічні проблеми на мережі.
Також більше року на росії активно вимикають мобільний інтернет, тестують «білі списки». Тому, росіяни звикли до деградації доступу до сервісів, але вони не звикли до того, що сервіс може не працювати взагалі через будь-яку мережу. І шлях в палеоліт – це їх реальність.
Раніше SPEKA розповідала, від чого залежить швидкість відновлення інтернету після прильоту.