Оксана Ферчук: кібератаки за допомогою ШІ стали швидшими й дешевшими

4 хвилин читання

Росія активізувала кібератаки на державний і комерційний сектори України та використовує для них інструменти штучного інтелекту. Через це атаки стали швидшими, дешевшими й масштабнішими. Щоб протидіяти загрозам, бізнесу потрібно мати фахівців із кібербезпеки та впроваджувати професійні інструменти моніторингу інформаційних систем. Про це заявила міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук під час виступу 27 жовтня на конференції TECHNOVATION. 

Як ШІ змінює кібератаки

За словами міністерки, після атак на цифрову інфраструктуру ворог активізував кібероперації проти державних установ і приватних компаній. Штучний інтелект дає змогу зловмисникам швидше готувати атаки та масштабувати їх.

Ферчук вважає, що Україна має швидше розвивати кіберзахист.
Читайте також: За 100 днів роботи уряду Дія.City отримав 487 нових резидентів, 76 із них працюють у сфері defence tech. Державні реєстри перенесли в захищені локації, а мобільний зв'язок підготували до зими з кількома рівнями резерву. Про п'ять ключових результатів розповіла міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук.
«Атаки тепер набагато швидші, і вони готуються до них теж швидше. Атак більше, вони дешевші, і вони розгортаються набагато швидше. У відповідь Україна має розвивати власні спроможності у сфері кіберзахисту та вчитися застосовувати ШІ для протидії цифровим загрозам. Ми з вами вивчаємо, як використовувати інструменти штучного інтелекту для протидії цим атакам. І це постійна боротьба», — сказала міністерка.

Вона також наголосила, що кібербезпека залишається одним із ключових напрямів захисту країни, адже атаки на цифрові системи стали ще одним фронтом війни.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Що потрібно зробити бізнесу

Ферчук назвала кілька кроків, які компаніям варто зробити для посилення кіберзахисту.

Насамперед бізнесу необхідно визначити, хто відповідає за безпеку інформаційних систем. Це може бути окремий фахівець або повноцінна команда — залежно від масштабу компанії та складності її ІТ-інфраструктури.

Під час конференції TECHNOVATION.
«Якщо ви бізнес, перше питання до вас: чи є у вас кіберкоманда, чи є у вас CISO — фахівець, людина, яка відповідає за безпеку ваших інформаційних систем. Інформаційні системи є у всіх. Тому якщо у вас такої людини або такої команди немає, то це прямо перше, що треба вирішувати», — наголосила Оксана Ферчук.

Для великих компаній, які мають багато працівників, пристроїв та інформаційних систем, одного фахівця чи команди може бути недостатньо. Їм потрібні спеціалізовані засоби кіберзахисту, які допомагають відстежувати стан пристроїв і виявляти підозрілу активність.

«Треба мати професійні інструменти, які підключаються до кожного комп’ютера вашого працівника і моніторять реальний стан вашого комп’ютера. Чи є витоки, чи є аномальна активність, чи є аномальні запити. Таким чином можете контролювати свій периметр», — пояснила міністерка.

За її словами, компаніям, які вже працюють із такими рішеннями, легше усвідомлювати важливість захисту робочих пристроїв, корпоративних систем та інформації. Водночас інші підприємства можуть недооцінювати кіберризики, поки не стикаються з ними безпосередньо.

Чому навчання працівників має бути постійним

Окрему увагу Ферчук приділила перевірці готовності працівників протидіяти кіберзагрозам. Вона навела приклад компанії з технологічного сектору, де фахівці з кібербезпеки перевіряли реакцію нової співробітниці на фішингові повідомлення вже в перші дні її роботи.

«Оце правильний підхід кібербезпеки. Отак воно повинно працювати. Бо інформація — це найцінніше, що в нас є, і її треба захищати», — зазначила Ферчук.

На державному рівні, за її словами, також планують посилювати кіберзахист. Зокрема, державні установи мають завершити формування кіберкоманд, а розвиток навичок роботи з моделями штучного інтелекту передбачений у програмах навчальних закладів. Міністерка підкреслила, що в умовах війни кібербезпека потребує постійних інвестицій, підготовлених фахівців і швидкої адаптації до нових загроз. Для бізнесу це означає необхідність не обмежуватися базовими правилами цифрової гігієни, а системно контролювати безпеку своїх інформаційних систем.