Океани Землі «висушили», щоб знайти воду на Марсі: як це вплине на пошуки життя
Планетарні геологи з Техаського університету в Остіні «осушили» земні океани в комп'ютерній моделі, порівняли рельєф дна з топографією Марса і виявили структуру, яка може переписати розуміння того, якою була Червона планета мільярди років тому і чи існувала на ній вода, пише Space.
Чи була вода на Марсі
- Науковці використали компʼютерне моделювання. Метод виявився нестандартним. Замість пошуку берегових ліній (на Марсі вони розташовані на різних висотах і давно викликають суперечки) дослідники зосередились на іншій деталі: після «осушення» земних океанів залишаються прибережні рівнини й континентальні шельфи.
- Це плоскі смуги суші шириною до кількох сотень кілометрів, що оточують узбережжя і виглядають як «кільце навколо пустої ванни».
- На відміну від берегових ліній, вони залишаються стабільними навіть при коливаннях рівня моря.
- Аналіз даних Марсу показав, що в північній півкулі планети ж аналогічна структура. Вона залягає на глибині від 1800 до 3800 метрів нижче умовного марсіанського «рівня моря» і охоплювала б третину поверхні Червоної планети.
- Такий шельф не утворюється навколо озера або тимчасового водоймища, йому потрібен великий океан, що існував мільйони років.
- Додатковим аргументом стали річкові дельти: трикутні осадові рівнини, що вишикувалися вздовж цього шельфу так само, як земні дельти скупчуються на континентальних шельфах.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Де на Марсі шукати сліди життя після цього відкриття
Шельфові відклади — найкраще «сховище» органічних решток. На Землі прибережні осади зберігають скам'янілості з континентів мільйони років.
Якщо марсіанський океан проіснував достатньо довго, його шельф міг законсервувати біосигнатури, тобто непрямі хімічні й мінеральні сліди мікробного життя.
Раніше ми писали, що Perseverance знайшов у кратері Єзеро осадову породу з ознаками мікробної активності і прибережний шельф потенційно розширює географію таких пошуків від одного кратера до цілої зони.
Паралельно ЄКА готує до запуску марсохід «Розалінда Франклін» на 2028 рік, орієнтований саме на пошук слідів давнього життя, а розуміння того, яким воно взагалі могло бути на Марсі, зараз активно формують астробіологи.
Проте залишається питання: що саме сформувало цей шельф. Науковці визнають, що навіть на Землі повної відповіді немає.