Новий Цивільний кодекс: чому українці вийшли на протест
Рішення Верховної Ради підтримати за основу новий Цивільний кодекс 28 квітня спровокувало хвилю протестів у Києві та Дніпрі. Документ, який має визначати правила цивільних відносин на роки вперед, раптово став джерелом гострого суспільного конфлікту. Про найбільш суперечливі положення документа в ефірі YouTube-каналу «24 Канал» розповіла народна депутатка Інна Совсун. Документ обсягом близько 800 сторінок подали до парламенту менш ніж за місяць до голосування, і його детальний аналіз лише починається.
Новий Цивільний кодекс і сімейні права: примирення, вагітність, прізвище, аліменти — що змінюється
Найбільше обурення викликав блок сімейних прав. Зокрема, норма про обов’язкову процедуру примирення для подружжя, яке прагне розлучитися, тривалістю до шести місяців. За задумом авторів, це має сприяти збереженню сім’ї. Однак критики вказують: держава не повинна змушувати двох дорослих людей проходити формальні процедури, особливо якщо йдеться про випадки домашнього насильства.
Додаткове навантаження створюють витрати на адвокатів та судові процедури. У поєднанні з іншими нормами це формує загальну консервативну філософію документа.
Суперечки викликала й можливість примусового повернення дошлюбного прізвища після розлучення — якщо суд визнає поведінку особи «негідною». Для жінок, які роками будували кар’єру під новим прізвищем, це означає складну та витратну зміну документів.
Ще одна зміна стосується аліментів. Якщо чинне законодавство дозволяє стягувати заборгованість за період до 10 років, нова редакція обмежує цей строк одним роком.
Окрему дискусію викликала норма про заборону розлучення під час вагітності та до досягнення дитиною одного року. Така заборона раніше вже існувала в законодавстві, але була вилучена після тривалої дискусії. У першій версії нового кодексу її знову пропонували повернути — разом із нормою про можливість одруження з 14 років. У проголосованій редакції ці положення прибрали. Водночас сам факт їх появи в тексті критики розцінюють як індикатор загальної консервативної філософії документа.
«Доброзвичайність» у новому Цивільному кодексі: як абстрактна норма стає інструментом впливу
У 45 статтях кодексу з’являється поняття «доброзвичайність». Якщо раніше моральні засади суспільства мали декларативний характер, то тепер вони можуть стати підставою для рішень суду.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Зокрема, задля збереження «доброзвичайності» допускається обмеження прав або примусове примирення. Відсутність чіткого визначення створює простір для різного тлумачення та потенційних маніпуляцій у судах.
Права військовослужбовців і «цифровий образ»: які обмеження закладає кодекс
Кодекс вводить поняття «цифровий образ людини», що охоплює акаунти в соцмережах, банківські сервіси та інші цифрові дані. Передбачено можливість обмеження доступу до такого образу для окремих категорій осіб — неповнолітніх, недієздатних і військовослужбовців.
Це викликало питання щодо пропорційності. Йдеться не лише про заборону публікацій, а про доступ до власних цифрових ресурсів. Окрему дискусію спричинила норма, за якою підставою для визнання особи недієздатною може бути посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Права ЛГБТ, поняття сім’ї та євроінтеграція України: чому виникає конфлікт із нормами ЄС
Дискусія торкнулася й питання сім’ї. Законопроєкт не врегульовує можливість реєстрації сімейних стосунків для одностатевих пар, попри рішення Європейського суду з прав людини та зобов’язання України в межах дорожніх карт інтеграції до ЄС.
У законодавстві існує різниця між поняттями «шлюб» і «сім’я», і саме визнання сім’ї без зміни визначення шлюбу є предметом вимог правозахисників.
Неврегульованість цього питання вже була визнана проблемою Європейським судом з прав людини, який зобов’язав Україну створити механізм реєстрації сімейних стосунків для одностатевих пар. Крім того, у дорожніх картах інтеграції до ЄС Україна взяла на себе зобов’язання гармонізувати законодавство в частині прав людини. Ігнорування цих вимог у новому кодексі посилює ризик конфлікту з європейськими партнерами.
Державна власність і земельні ризики: чи легалізує кодекс відчуження майна
Аналітики звернули увагу на норми, які можуть ускладнити повернення незаконно відчужених земель або об’єктів культурної спадщини. Через комплексність документа питання власності інтегровані в загальну структуру кодексу, що потребує детального доопрацювання.
Критики вказують: якщо норми не змінити, легалізація сумнівних операцій із землею може стати практично неможливою для оскарження.
Останній шанс: друге читання і правки до 19 травня — чи змінять скандальні норми
Поправки до другого читання можуть бути подані до 19 травня. Підготовлено порівняльні таблиці обсягом близько 100 сторінок, триває збір пропозицій від громадських організацій. Водночас ключове питання — політична воля врахувати зауваження.
Активна позиція громадян і реакція європейських партнерів підвищують шанси на перегляд спірних положень. Проте остаточне рішення залежатиме від готовності парламенту змінити філософію документа.
Аналітичний підсумок: чи змінять новий Цивільний кодекс під тиском суспільства
Новий Цивільний кодекс перетворився з технічного законопроєкту на політичний маркер — балансу між правами людини, консервативною ідеологією та євроінтеграційними зобов’язаннями України. Протест проти нового Цивільного кодексу показав, що питання сімейних прав, доброзвичайності, цифрового образу та державної власності сприймаються не як абстрактні правові формули, а як пряме втручання у приватне життя і майнові гарантії.
Друге читання стане тестом не лише для парламенту, а й для спроможності влади враховувати суспільну реакцію та позицію європейських партнерів. Від того, чи буде переглянуто спірні положення, залежить, чи стане новий Цивільний кодекс інструментом модернізації законодавства, чи джерелом системних правових конфліктів.