Нові кіберзагрози: до чого готуватися українцям
2 хвилин читання
У 2024 році Держспецзв’язку зафіксувала 4315 кіберінцидентів — це на 69,8% більше, ніж у 2023-му. Очікують, що у 2025 році кількість атак зросте, а шахраї використовуватимуть новітні технології, зокрема ШІ, пише Nadiyno.
Ключові кіберзагрози, які загрожуватимуть українцям у 2025 році.
Фішинг з допомогою штучного інтелекту
Фішингові атаки стануть більш персоналізованими та успішними, бо штучний інтелект навчиться збирати та аналізувати інформацію про жертву, щоб створювати максимально переконливі шахрайські повідомлення. Очікується поява:
Читайте також:
З початку 2026 року в мережі активно обговорюють квантову загрозу для біткоїна та ймовірність її реалізації. Думки експертів розділилися: одні заперечують небезпеку, інші вірять у здатність спільноти створити захист, а дехто прогнозує появу реальних ризиків лише через десятки або сотні років.Сама загроза полягає у вразливості криптографії перед квантовими потужностями, що може критично вплинути на безпеку біткоінів. Розберемося, що таке квантова загроза, як вона вплине на актив та чи зміниться його ціна в залежності від цього розвитку подій?
Підписуйтеся на наші соцмережі
- Індивідуальних фішингових атак, що використовуватимуть ваші пости, фото та активність у соцмережах.
- Шахрайських повідомлень від імені знайомих, де ШІ підроблятиме стиль спілкування та голос.
- Автоматичного створення сценаріїв, що змушуватимуть жертву надати конфіденційні дані.
Дипфейки: фальшиві відео та голосові повідомлення
У 2025 році зловмисники активно використовуватимуть дипфейк-технології для шахрайських схем. Наприклад:
- Фейкові відео або аудіоповідомлення від знайомих із проханням переказати гроші.
- Шахрайські дзвінки від «банківських працівників» із використанням синтезованих голосів.
- Підроблені звернення від державних службовців або бізнесменів із закликами до інвестицій.
Як захиститися від кіберзагроз?
- Використовувати багатофакторну автентифікацію для захисту акаунтів.
- Критично ставитися до інформації та не реагувати на підозрілу інформацію.
- Не поширювати конфіденційну інформацію онлайн, зокрема у месенджерах і соцмережах.
- Перевіряти джерела через офіційні сайти чи контактні дані компаній.