«Це треба було зробити рік тому»: CEO De Novo про законопроєкт Мінцифри для ринку хмарних послуг
«Це треба було зробити щонайменше рік тому», – так CEO De Novo Максим Агєєв оцінив законопроєкт Мінцифри про хмарні послуги, схвалений урядом 17 червня. Документ скасовує обов'язковий Типовий договір, концентрує регуляторні повноваження в одному відомстві і чітко описує, що треба подати, щоб потрапити в державний реєстр провайдерів. Якщо коротко, це базова гігієна для ринку. Але питання, чи пройде він Верховну Раду, вже поставив член комітету нацбезпеки.
Про новий проєкт спочатку повідомила Мінцифри, наступного дня представник КМУ у Верховній Раді Тарас Мельничук підтвердив: уряд схвалив проєкт, попереду парламент.
Що не так з чинним законом про хмарні послуги
Базовий Закон про хмарні послуги прийняли у 2022 році. По суті, на піку повномасштабного вторгнення, коли завдання було зафіксувати хоча б якісь правила. З тих пір ринок змінився: з'явились нові типи провайдерів, держава почала активніше купувати хмарні послуги, De Novo запустила першу національну AI-хмару, а міжнародні гравці дивляться на Україну як на перспективний ринок. Але нормативна база не встигала.
Два головних болі, які накопичились:
- по-перше, дублювання функцій між відомствами — бізнесу доводилось взаємодіяти одночасно з кількома органами, зокрема і з Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації.
- По-друге, жорсткий Типовий договір, відступити від якого не можна — ні провайдеру, ні державному замовнику.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Три зміни, які пропонує законопроєкт
Документ вносить зміни до Закону про хмарні послуги і Закону про Державну службу спеціального зв'язку — і концентрується на трьох речах.
-
1
Перше: єдине вікно. Усі повноваження з формування і реалізації державної політики у сфері хмарних послуг закріплюються виключно за Мінцифрою. Держспецзв'язку виходить з рівняння в частині регуляторики хмарного ринку. Для бізнесу це означає одного регулятора і одну точку входу.
-
2
Друге: свобода договорів. Зі статті 10 Закону про хмарні послуги прибирають вимогу обов'язкового Типового договору. Натомість закон фіксує перелік істотних умов, які обов'язково мають бути в будь-якому договорі. Що саме в ці умови потрапить — у тексті законопроєкту. Форма і решта змісту — на розсуд сторін. Це стандартна практика для зрілих ринків: держава визначає мінімальні вимоги, а не пише договір замість сторін.
-
3
Третє: чіткий fast-track у реєстрі. Стаття 8 Закону отримує конкретизований і вичерпний перелік документів, які треба подати, щоб потрапити до державного реєстру провайдерів хмарних послуг та датацентрів. Закон також чітко описує, які органи ці документи видають. Зараз ця процедура достатньо розмита, щоб створювати простір для зайвих запитів і затримок.
Що хмарна реформа означає для провайдерів і датацентрів
Для великих гравців на кшталт De Novo зміни насамперед означають передбачуваність.
«Я вважаю, що цей проєкт закону цілком відповідає потребам поточної ситуації в хмарному сегменті. Це дуже своєчасний документ, який фактично адаптує чинний Закон «Про хмарні послуги» зразка 2022 року до нинішніх реалій. Ми бачимо системну роботу з приведення у відповідність нормативної бази, внесення важливих і потрібних змін. Загалом, усе те, що, на мою думку, треба було зробити щонайменше рік тому»
Агєєв виокремив і стратегічний вимір: «Новий законопроєкт закладає основи стратегічного розвитку українського хмарного ринку на роки вперед. Зокрема, закріплюються чіткі, прозорі та несуперечливі вимоги до постачальників хмарних сервісів для держструктур. Держава має знати, з ким вона працює та кому довіряє дані, — сьогодні це є нормальною європейською практикою».
Для менших провайдерів і нових гравців спрощена реєстрація означає зниження бар'єру входу на держринок. Зараз непрозорість процедури фактично ставить у привілейоване положення тих, хто вже «знає як». Детальніше про проблеми, які накопичились на хмарному ринку, — у нашому попередньому матеріалі.
Реакція ринку і парламенту: між підтримкою і застереженням
Законопроєкт схвалений урядом, і тепер шлях до Верховної Ради. І саме тут з'являється важливе застереження. Коли у розмові з головою підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв'язку, криптографічного захисту інформації Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександром Федієнком Speka згадала, що хмарні послуги - «це стратегічний ринок», він відреагував однозначно:
Олександр Федієнко
«Дуже [стратегічний]. Тому подивимось що там за текст і зміни. Якщо щось в контексті інтересів міжнародних партнерів, зміни непрохідні».
Звісно, це не відмова підтримати, скоріше, сигнал, що комітет нацбезпеки буде уважно читати фінальний текст. Проблема хмарних послуг у воєнний час з простої регуляторики для бізнесу трансформувалася на питання, чиї сервери зберігають державні реєстри, медичні дані, дані про військових. На ризики залежності від іноземних хмарних гігантів Федієнко звертає увагу не вперше.
Ми також очікуємо коментар від Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації і доповнимо матеріал.
Що очікує на законопроєкт далі
Законопроєкт іде в парламент. Мінцифра розраховує на підтримку уряду і депутатів — і позиціонує зміни як частину курсу на цифрову євроінтеграцію. Порівняння очевидне: Євросоюз давно перейшов на модель, де держава формулює вимоги, а не пише договори. Данія, Норвегія, Швеція вже повністю або частково перейшли на хмарні рішення в держсекторі саме завдяки гнучкій договірній базі.
Для України ухвалення законопроєкту стане ще одним кроком до того, щоб хмарний ринок міг конкурувати за державні контракти на рівних умовах із міжнародними гравцями — і щоб самі держструктури могли купувати найкраще, а не лише те, що вписується в шаблон.