Головна Спільнота

Чому Закон «Про хмарні послуги» не працює: погляд співавтора проєкту

Олексій Ільющенков Старший юрист ІТ/ТМТ практики MK Legal Service

24 вересня 2024 08:35 5 хвилин читання

Сьогодні хмарні технології вже стали невіддільною частиною процесу надання адміністративних послуг і бізнес-рішень (застосунок «Дія», державні реєстри, бази даних на хмарних ресурсах). Саме тому їхнє належне регулювання та чітке визначення правил дії в законодавстві є актуальним питанням.

Чому мені цікавий Закон України «Про хмарні послуги»?

Якраз напередодні повномасштабної війни з рф, як юрист MK Legal Service я брав участь як один із представників українських операторів хмарних послуг у робочій групі, яка розробляла Закон України «Про хмарні послуги». Цей нормативно-правовий акт мав врегулювати сфери правовідносин, які пов’язані з використанням технології хмарних обчислень.

Попри різні підходи учасників робочої групи до вимог щодо надавача хмарних послуг, місця, території зберігання даних, державного органу який буде регулятором у сфері хмарних послуг тощо, нашими спільними зусиллями вдалося підготувати законопроєкт до розгляду.

Читайте також: Вектори розвитку корпоративних хмар: на що сьогодні робить ставку Hostpark

17.02.2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про хмарні послуги» (далі — Закон). Відтоді пройшло понад 2,5 роки. За цей час у зв’язку з моєю участю в бойових діях я не мав достатньої можливості слідкувати, як він працює.

Проте зараз, після демобілізації та після повернення в юридичну професію, у мене виникла цікавість дослідити ситуацію та зробити нарис розвідки дії цього Закону, зрозуміти, що запрацювало, а що ні, та які недоліки виявило правозастосування. Скажімо так — «практика як критерій істини».

Затримка запуску Закону

Підписуйтеся на наші соцмережі

На жаль, із цим усе сумно: Закон зараз майже не працює. Для повного функціонування Закону Кабінет Міністрів України мав упродовж шести місяців із дня набрання ним чинності (тобто до 16.09.2022 року) підготувати й ухвалити відповідні підзаконні нормативно-правові акти. Без цих актів Закон не може виконувати свої цілі.

Проте лише 05.01.2024 року Кабінет Міністрів України визначив постановою № 13 Адміністрації ДССЗЗІ (Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України) як державний орган, який «здійснює повноваження регулятора комунікаційних послуг та інші повноваження з питань реалізації державної політики у сфері хмарних послуг, визначені законом».

Водночас Мінцифри було визначено як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері хмарних послуг. Як наслідок, лише через 1,5 року після набрання Законом чинності, державні органи змогли розпочати розроблення підзаконних нормативно-правових актів.

Так, наприкінці березня 2024 р. Адміністрації ДССЗЗІ оприлюднила проєкт наказу «Про затвердження Порядку ведення Переліку надавачів хмарних послуг та/або послуг центру обробки даних та форми заяви про внесення відомостей до Переліку надавачів хмарних послуг та/або послуг центру обробки даних». На сьогодні цей наказ досі не прийнято.

Чого не вистачає для повноцінної роботи Закону

Найбільша робота насправді ще попереду. Для того, щоб Закон запрацював повною мірою необхідно розробити та прийняти цілу низку норм, які:

визначать вимоги до надавачів хмарних послуг і послуг центру обробки даних, яким надавач хмарних послуг має відповідати для внесення до переліку за відповідними видами послуг, та порядок підтвердження відповідності цим вимогам;

встановлять порядок надання хмарних послуг і послуг центру обробки даних, пов’язаних з обробкою державних інформаційних ресурсів;

визначать структуру, порядок формування та використання електронних каталогів хмарних послуг і послуг центру обробки даних;

затвердять Типовий договір про надання хмарних послуг і послуг центру обробки даних публічному користувачу та об’єкту критичної інформаційної інфраструктури.

Чому важливо зараз прийняти всі потрібні акти

У такому випадку вийде реалізувати стратегію «win-win», коли, як зараз модно казати, усі «стейкхолдери» здобувають свою перемогу:

1
Для держави — практична реалізація стратегії «Cloud First». Так держава зекономить бюджет, бо буде закуповувати хмарні послуги замість усіх витрат на придбання та постійне оновлення серверного та комп’ютерного обладнання, його ремонт, обслуговування персоналу. На додачу, органи влади отримають затверджені стандарти щодо якості хмарних послуг і відповідальності за безпеку даних у хмарі. Це допоможе покращити перевірку відповідності та ефективно накладати санкції на бізнес, який порушуватиме ці правила.
2
Для бізнесу — єдині зрозумілі правила та вимоги до надання хмарних послуг, а також спрощення процедури публічних закупівель цих послуг (через електронний каталог).
3
Для громадян — гарантування безпеки даних громадян у хмарах і зрозумілі механізми захисту порушених прав.

Таким чином, від того, наскільки швидко та якісно ДССЗЗІ та Мінцифри зможуть підготувати зазначені вище підзаконні нормативно-правові акти для їх прийняття Кабінетом Міністрів України, залежить, чи не втратимо ми наступні 1,5 року.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.