Менше бюрократії для кіберзахисту: Держспецзв’язку спрощує експертизу для держорганів
Держспецзв’язку ухвалила два нові накази (№ 287 та № 302), які суттєво спрощують процедуру державної експертизи для засобів технічного та криптографічного захисту інформації (ТЗІ та КЗІ).
Відтепер Україна офіційно визнаватиме міжнародні сертифікати безпеки. Якщо програма чи обладнання для захисту службових даних уже мають чинний міжнародний сертифікат ISO/IEC 15408 (рівня EAL4 або вище) або внесені до офіційного каталогу продуктів НАТО, процес отримання українського експертного висновку для них буде врегульовано за спрощеною логікою.
Крім того, державні органи, які мають дозвіл від Держспецзв’язку самостійно захищати власні інформаційні системи, отримали більше свободи. Вони зможуть власноруч організовувати та проводити первинні або додаткові експертизи технічних засобів захисту, які використовують у себе всередині.
Що це означає?
Підписуйтеся на наші соцмережі
Якщо не вдаватися в складні абревіатури, держава зробила дві дуже логічні речі, які приберуть зайву паперову тяганину та пришвидшать захист державних комп'ютерних систем.
1. Визнання міжнародних стандартів (і НАТО)
- Як було раніше: Навіть якщо якась крута програма чи залізо для захисту інформації створені у США чи ЄС, перевірені за найсуворішими світовими стандартами або використовуються в НАТО, в Україні для них все одно треба було проходити довгу, окрему і суто нашу «державну експертизу», щоб дозволити їх використання для службових даних.
- Як стало зараз: Якщо продукт має серйозний міжнародний сертифікат безпеки (ISO 15408 із високим рівнем перевірки EAL4) або затверджений стандартами НАТО — процедура отримання українського висновку спрощується. Навіщо переперевіряти те, що вже визнано найкращим у світі? Це дозволить швидше впроваджувати сучасні світові технології для захисту українських держреєстрів та баз даних.
2. Більше самостійності для міністерств і відомств
- Як було раніше: Якщо міністерство чи відомство (наприклад, податкова чи пенсійний фонд) хотіло оновити або протестувати систему захисту, їм з кожним технічним питанням доводилося йти «на уклін» до профільних експертів і чекати погоджень.
- Як стало зараз: Великі держоргани, які вже мають навчених спеціалістів і офіційний дозвіл від Держспецзв’язку захищати самі себе, тепер отримують право самостійно проводити експертизу техніки та програм, які вони у себе ставлять. Це прибирає купу бюрократичних кроків і дозволяє реагувати на кіберзагрози значно швидше.
Що маємо у підсумку: Менше кабінетів, менше паперів, швидший захист і перехід на стандарти НАТО в реальному часі.
Як раніше розповідала SPEKA, після кібератак у реєстрах впроваджують нові технології захисту.