Марія Берлінська про мобілізацію, Драпатого і повернення Федорова
Зміна головнокомандувача дає Україні шанс оновити управління військом, але сама по собі не перебудує систему оборони. Державі одночасно потрібні технологічна перевага, прозорі закупівлі, чесні правила мобілізації, ротації військових і готовність влади ухвалювати непопулярні рішення. Про це керівниця проєкту Victory Drones і Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська розповіла у програмі «Рандеву» з Яніною Соколовою.
Михайло Драпатий отримав армію у критичний момент
Призначення Михайла Драпатого головнокомандувачем Берлінська називає доброю новиною для України. За її словами, ще з часів АТО він мав репутацію людяного, компетентного й відповідального командира.
Військові, які служили під його керівництвом, характеризували Драпатого як офіцера, здатного зберігати холодний розум у складних ситуаціях і не втрачати зв’язку з особовим складом. Марія Берлінська також нагадала, що після удару по полігону в Сумській області він був готовий залишити посаду командувача Сухопутних військ, хоча, за її оцінкою, не ніс безпосередньої вини за трагедію.
Новий головнокомандувач отримав військо із браком людей, накопиченою втомою, проблемами мобілізації та відсутністю зрозумілої комунікації між державою і суспільством. До цього додається ризик нової масової мобілізації у росії, яку спікерка вважає ймовірною після виборів.
Перед Драпатим стоїть завдання не просто замінити одного керівника іншим, а змінити систему. Проте результат залежатиме від того, чи матиме він політичну підтримку, ресурси та свободу для впровадження непопулярних рішень.
Чому зміна Сирського не гарантує реформу ЗСУ
Марія Берлінська визнає, що значна частина критики на адресу Олександра Сирського була обґрунтованою. Від військових вона чула про його жорсткий стиль, схильність до мікроменеджменту та кадрові рішення, у яких лояльність інколи переважала професійність.
Водночас Берлінська застерігає від спрощеної картини, ніби Сирський відкидав сучасні військові технології. За її особистим досвідом, він підтримував підготовку операторів FPV, розвиток наземних роботизованих комплексів, дрони-перехоплювачі та аналіз результатів ураження противника.
Улітку 2024 року, на полігоні відпрацьовували сценарії із застосуванням повітряних дронів, наземних роботів та інших систем. Тому оцінка Сирського має враховувати не лише прорахунки, а й оборону Києва, Харківську операцію та інші бойові результати.
Розслідування випадків насильства й приниження військових у підрозділах необхідні. Однак відповідальність, наголошує керівниця Victory Drones, не повинна перетворюватися на повне знецінення десятиліть служби конкретного командира.
Протести в Україні: де закінчується здорова критика
Берлінська підтримує право громадян на мирні протести й вважає їх ознакою того, що демократія в Україні зберігається навіть під час війни. Водночас головнокомандувача не можна фактично обирати плакатами на площі.
Суспільство має право вимагати кадрових рішень, розслідувань і відповідальності. Проте приниження військових, лайка та миттєве перекреслення всіх попередніх заслуг створюють небезпечний прецедент.
На думку Марії Берлінської, сьогодні суспільство може ідеалізувати одного керівника, а вже завтра спрямувати проти нього таку саму хвилю знецінення. російська інформаційна машина використовує ці конфлікти, щоб руйнувати довіру до будь-яких українських військових авторитетів.
Федоров і Драпатий: чи можлива технологічна перевага України
Підписуйтеся на наші соцмережі
Найперспективнішою моделлю для сектору оборони експертка вважає спільну роботу Михайла Федорова та Михайла Драпатого.
Федорова вона називає стратегічним архітектором технологічної переваги України, а Драпатого — бойовим офіцером, який пройшов різні рівні військового управління та зберіг здатність працювати з людьми.
Ще на посаді міністра цифрової трансформації Михайло Федоров був залучений до розвитку військових технологій. До результатів його команди Берлінська зараховує «Армію дронів», Brave1, створення рот ударних БПЛА, систему електронних балів, забезпечення Starlink, дерегуляцію оборонного виробництва та підвищення дозволеної маржинальності для виробників.
Марія Берлінська прогнозує, що спільна робота Федорова і Драпатого могла б забезпечити Україні перелом у технологічній війні протягом року. Це її професійна оцінка, а не гарантований сценарій.
Чому Михайла Федорова не повертають до Міноборони
Спікерка називає три можливі причини, через які Михайла Федорова не повертають до Міністерства оборони.
Перша — світоглядний конфлікт щодо методів ведення війни. Технологічний підхід передбачає асиметричні рішення, використання даних і спрямування ресурсів на системи, які підтверджують ефективність на фронті.
Друга можлива причина стосується оборонних бюджетів, які обчислюються десятками мільярдів доларів. На думку Берлінської, прозорі тендери, перегляд неефективних програм і перерозподіл коштів на дрони, навчальні центри, артилерію, авіацію та програмне забезпечення могли суперечити інтересам впливових груп.
Третій чинник вона пов’язує з небажанням політичного керівництва визнавати помилковість уже ухваленого кадрового рішення.
Експертка вважає, що повернення Федорова можна було б поєднати з конкретними цілями та перевіркою результатів через шість місяців або рік.
Мобілізація в Україні потребує нового суспільного договору
Проблеми мобілізації накопичувалися роками, тому покладати всю відповідальність на одного міністра чи головнокомандувача некоректно. За оцінкою Берлінської, держава від 2022 року не встановила зрозумілих, прозорих і справедливих правил.
Вона не очікує кардинальних змін мобілізаційної політики до кінця 2026 року. Політичне керівництво, на її думку, й надалі уникатиме непопулярних кроків через можливий вплив на рейтинги.
Новий суспільний договір Марія Берлінська бачить як рівномірний розподіл відповідальності. Якщо війна стає тривалою, служба не може залишатися безстроковим обов’язком людей, які перебувають у війську з 2014-го або 2022 року.
Придатні дорослі громадяни, включно з жінками, мають служити по черзі, із визначеними строками та ротаціями. При цьому йдеться не лише про піхоту. Армії потрібні інженери, програмісти, медики, логісти, бухгалтери, юристи, водії, кухарі, оператори БПЛА й наземних роботизованих комплексів, а також комунікаційні фахівці.
За приблизною неофіційною оцінкою Берлінської, безпосередньо на першій лінії перебувають від 15 до 25 тисяч військових. Частину таких посад, вважає вона, за умови належного рекрутингу й підготовки могли б обіймати іноземці. Спікерка підкреслила, що не має доступу до секретної статистики, тому ця цифра є її власним розрахунком.
Мета ротацій — не збільшити кількість людей на війні, а зняти надмірне навантаження з тих, хто служить роками. Постійна втома, холод, нестача сну й відсутність нормального відновлення руйнують здоров’я військових навіть без безпосередніх поранень.
Дрони-перехоплювачі та захист від реактивних «шахедів»
Окремим ризиком керівниця Центру підтримки аеророзвідки називає збільшення кількості швидкісних реактивних дронів. росія нарощує їхнє виробництво, тоді як українська система протидії ще не досягла необхідного масштабу.
Збиття цілі, що летить зі швидкістю понад 400 км/год, значно складніше за перехоплення звичайного «шахеда» зі швидкістю близько 150 км/год. Для захисту потрібен не лише швидкий дрон-перехоплювач, а ешелонована система виявлення, розподілу зон відповідальності, передавання даних і запуску засобів ураження.
Берлінська пов’язує ризики для розвитку цієї системи з відставкою Федорова та подальшим звільненням Павла Єлізарова. За її словами, цивільний підприємець добровільно долучився до війська, створив ефективний підрозділ і відповідав за розбудову системи протидії ударним дронам.
Вартість знищеної його підрозділом російської техніки Марія Берлінська оцінює щонайменше у $12 млрд.
Когнітивно-інформаційна війна як окремий фронт
Ще одним критичним напрямом Берлінська називає когнітивно-інформаційну війну. Війни починаються і завершуються не лише на полі бою, а й у свідомості людей.
Україна добре розуміє російську мову, культуру та інформаційні коди через десятиліття русифікації. Цей травматичний досвід, на думку Марії Берлінської, можна перетворити на перевагу в роботі з російською аудиторією.
Завдання полягає не в переконанні всіх жителів росії, а у впливі на кілька мільйонів найбільш активних людей, доки доступ до незалежної інформації через інтернет і VPN остаточно не заблокований.
Федоров, за оцінкою експертки, одним із перших серед керівників оборонного сектору усвідомив значення цього домену та намагався перетворити його на окремий стратегічний напрям.
Що потрібно Україні для тривалої війни
Україна має обмежене вікно для підготовки до нової хвилі російської мобілізації, складніших повітряних атак і подальшого виснаження. Призначення сильного головнокомандувача може стати початком змін, але не замінить реформ управління, мобілізації, закупівель і технологічного розвитку.
Система зміниться лише тоді, коли політичне керівництво встановить чіткі цілі, надасть професійним командам ресурси й дозволить їм відповідати за результат. Суспільство водночас має зберігати право на протест, не перетворюючи критику на приниження військових або пошук одного винного у проблемах, що формувалися роками.
Головний виклик полягає не у виборі між окремими прізвищами. Україна має перейти від ситуативних кадрових перестановок до моделі, у якій відповідальність за оборону поділена між владою, військом і громадянами, а рішення визначаються реальними потребами фронту. Саме від цього залежить, чи стане технологічна перевага системною, а тривала війна — випробуванням, яке держава здатна витримати без критичного виснаження людей і ресурсів.