Котики у в’язаних шапочках допомогли вченим у вивченні хронічного болю

3 хвилин читання

Вчені знайшли незвичайний спосіб вивчити мозкову активність кішок: їм вдягли в'язані шапочки. Цей милий аксесуар виявився ключем до проведення дослідження, присвяченого хронічному болю у кішок. Про це пише Iflscience.

Приблизно 25% дорослих кішок страждають від хронічного болю, спричиненого остеоартритом, і з віком цей показник збільшується. Діагностика та лікування цього стану залишаються складними для ветеринарів. Дослідники з Монреальського університету вирішили проаналізувати, як котячий мозок реагує на різні стимули, щоб краще зрозуміти механізми болю і знайти нові способи його лікування.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Команда вирішила використовувати електроенцефалографію (ЕЕГ) для аналізу мозкової активності кішок, піддаючи їх різним сенсорним впливам — запахам і світловим стимулам. Однак дослідники зіткнулися з проблемою: електроди, закріплені на головах котів, постійно сповзали, коли ті трясли головами. Тоді команда придумала просте, але геніальне рішення — маленькі в'язані шапочки, які допомогли утримувати електроди на місці та не дали змоги котам бавитись із дротами.

Читайте також: Багато людей навряд чи зраділи б думці, що людина, з якою вони зараз займаються сексом, у цей момент фантазує про когось іншого. З іншого боку, чимало людей переживають через власні фантазії про інших людей під час сексу чи мастурбації, вважаючи це ознакою проблем у стосунках.

Дослідники провели повноцінний експеримент за участі 11 котів. Протягом чотирьох сеансів по 15 хвилин пухнастики піддавалися впливу різних стимулів — запахів і світла. Наприклад, поруч із тваринами відкривали контейнер із грейпфрутовою ефірною олією на 20 секунд, потім робили двохвилинну перерву. Також кішки піддавалися світловим стимулам: їм показували червоне, синє і зелене світло, кожне з яких чергувалося з паузами по дві хвилини.

Хоча деякі дані довелося відкинути через перешкоди — кішки іноді занадто активно рухалися, дослідникам вдалося зафіксувати мозкову активність тварин у відповідь на стимули. Це дало змогу отримати цінну інформацію про те, як їхній мозок реагує на сенсорні подразники, що може допомогти у розумінні хронічного болю у тварин. Тепер команда сподівається, що їхня робота посприяє розробленню більш ефективних способів лікування остеоартриту у котів. А ще вони хочуть випробувати метод на інших видах, наприклад, на конях або собаках.