Кого внесли до списків для бронювання після змін Кабміну: пояснення

3 хвилин читання

З 9 грудня 2025 року в Україні змінилися правила визначення кількості військовозобов’язаних для бронювання на критично важливих підприємствах. Новий підхід, затверджений постановою Кабміну №1608, передбачає контроль не за відсотками, а за фактичною чисельністю заброньованих працівників, пише 7Eminar

Кого внесли до списків для бронювання після змін Кабміну: пояснення. Фото: Canva

Саме тому правильне формування списків і розуміння, кого вносити до загальної чисельності, стало ключовим для отримання або продовження статусу критично важливого підприємства.

Як тепер контролюють ліміти бронювання

Читайте також: Експерти пояснили, як зміни щодо критично важливих підприємств можуть вплинути на бронювання працівників і можливість перетину державного кордону. Про це пише Kadroland.

Постанова №1608 запровадила новий підхід до визначення квоти: у Порядку №76 та відповідних критеріях з’явилися положення про «кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню». Однак документ не дає вичерпних відповідей на всі питання.

Частину з них уточнило Мінекономіки у листі від 15 грудня 2025 року №2704-20/87593-03. У ньому йдеться про необхідність чітко фіксувати кількість військовозобов’язаних працівників на момент подання документів, що унеможливлює подальше збільшення кількості заброньованих у межах уже визначеного ліміту.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Як підтвердити кількість військовозобов’язаних

Для отримання або продовження статусу критично важливого підприємства роботодавці мають подати інформацію про загальну кількість військовозобов’язаних працівників. Це нова обов’язкова вимога.

Мінекономіки рекомендує два варіанти підтвердження:

  • довідка у довільній формі за підписом керівника підприємства;
  • відомості про працівників з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, сформовані через «Дію».

Кого не вносять до загальної кількості

До списку військовозобов’язаних не вносять:

  • військовозобов’язаних жінок;
  • осіб, які перебувають на обліку в СБУ або розвідувальних органах;
  • кінцевих бенефіціарних власників, які не є працівниками підприємства;
  • військовозобов’язаних, уже заброньованих за іншими підприємствами;
  • призовників та резервістів.

Кого обов’язково враховують

До загальної кількості зараховують чоловіків зі статусом військовозобов’язаних, а також працівників, призваних на військову службу під час мобілізації після 18 травня 2024 року.

Окремо враховуються працівники з офіційно оформленою відстрочкою відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Якщо працівник має підстави для відстрочки, але не оформив її, його можна бронювати у межах квоти.

Хто має право на відстрочку

Серед основних категорій — особи з інвалідністю, багатодітні батьки, опікуни, доглядальники, студенти денної та дуальної форм навчання, наукові й науково-педагогічні працівники, а також громадяни, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час бойових дій.

Працівники-сумісники з відстрочкою можуть створювати додаткові місця для бронювання як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Ключовою умовою залишається рівень заробітної плати: у 2026 році він має становити не менше 21 617,5 грн.