Кіт у домі може впливати на психічне здоров'я дитини: що виявили вчені
Домашні тварини можуть бути важливою частиною життя дитини, допомагати розвивати відповідальність, співчуття та соціальні навички. Але нове дослідження показало, що вплив різних тварин на психічне здоров'я дітей може відрізнятися, пише Science Alert.
Вчені проаналізували дані майже 1900 пар матерів і дітей та виявили несподіваний зв'язок: наявність кота у певному віці була пов'язана з підвищеним ризиком проблем із психічним здоров'ям у дітей. Водночас деякі інші домашні тварини, навпаки, демонстрували потенційно захисний ефект.
Дослідження охопило майже 1900 сімей
Дослідники з Іспанії використали дані проєкту Infancia y Medio Ambiente, який стартував на початку 2000-х років.
У дослідженні взяли участь 1893 сім'ї з семи регіонів Іспанії. Науковці протягом кількох років збирали інформацію про дітей, зокрема про наявність домашніх тварин.
Дані збирали під час вагітності, після народження дитини, у віці 1 року, 4-5 років та 7-8 років.
Коли дітям виповнилося 7-8 років, батьки також заповнили спеціальний опитувальник щодо поведінки дітей.
Він містив запитання про емоційні симптоми, проблеми з поведінкою, гіперактивність, труднощі у стосунках з однолітками та просоціальну поведінку.
Коти показали несподіваний результат
Приблизно чверть сімей протягом усього періоду дослідження мала домашнього улюбленця. Найчастіше це були собаки або коти.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Вчені виявили, що наявність кота у віці 4-5 років була пов'язана з підвищеним ризиком внутрішніх та зовнішніх поведінкових проблем у дітей.
До внутрішніх проблем дослідники відносили реакції на стрес, які спрямовані всередину, зокрема симптоми, пов'язані з тривогою або депресією.
Зовнішні прояви стосувалися поведінки, яка може порушувати правила або соціальні норми.
Водночас важливо, що виявлений зв'язок був невеликим та нетривалим.
Інші тварини показали протилежний результат
Несподівано інший результат отримали для домашніх тварин, яких дослідники об'єднали в категорію «інші».
До неї належали тварини, які не були собаками, котами або птахами — зокрема кролики, гризуни, рептилії та амфібії.
Їхня наявність у ранньому дитинстві була пов'язана зі зниженим ризиком внутрішніх та зовнішніх поведінкових проблем.
При цьому інші сценарії утримання домашніх тварин не продемонстрували статистично значущого зв'язку з психічним здоров'ям дітей.
Чому коти могли показати такий результат
Дослідники не стверджують, що коти безпосередньо погіршують психічне здоров'я дітей.
Це було спостережне дослідження, тому воно не дозволяє встановити причину та наслідок. Вчені лише висувають кілька можливих пояснень.
Одна з гіпотез пов'язана з емоційною прив'язаністю. Дослідники припускають, що повноцінний емоційний зв'язок між дитиною та твариною може формуватися значно довше, тому потенційні переваги можуть проявитися пізніше.
Є й інше пояснення. Дрібні тварини — наприклад гризуни, риби та рептилії — можуть сприйматися як «дитячі домашні улюбленці», оскільки за ними легше доглядати.
Важливим може бути не лише вид тварини
Дослідники також припускають, що значення має те, як саме дитина взаємодіє з домашнім улюбленцем.
Наприклад, собака може стимулювати активності на свіжому повітрі. Коти ж переважно залишаються в приміщенні та не потребують таких спільних активностей.
Водночас автори дослідження допускають, що результат може бути пов'язаний не з самими тваринами, а з тим, які сім'ї обирають певний тип домашнього улюбленця.
Наприклад, котів можуть частіше обирати сім'ї, яким потрібен тваринний компаньйон із меншими вимогами до догляду.
Домашні тварини все одно можуть бути корисними для дітей
Дослідники зазначають, що емоційна прив'язаність дитини до тварини потенційно може мати соціальні та когнітивні переваги.
Домашній улюбленець може допомагати дитині розвивати співчуття до тварин, відповідальність та моральні норми.
Також взаємодія з твариною може сприяти розвитку навичок, необхідних для людських стосунків, зокрема розуміння невербальної поведінки та просоціальних навичок.
Однак результати попередніх досліджень щодо впливу домашніх тварин на психічне здоров'я дітей були неоднозначними.