Генетика визначає тривалість життя сильніше, ніж вважали вчені

Нове дослідження Наукового інституту Вейцмана свідчить: генетика може пояснювати до половини відмінностей у тривалості життя людини. Це значно більше, ніж вважалося раніше, і може змінити підхід до вивчення старіння, пише ScienceDaily.

Протягом багатьох років науковці вважали, що гени відіграють лише обмежену роль у визначенні тривалості життя людини — приблизно 10–25%. Однак нове дослідження ставить під сумнів цей підхід.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Як вчені змінили підхід до генів?

Вчені проаналізували великі бази даних близнюків зі Швеції та Данії, включно з тими, кого виховували окремо. Це дозволило точніше розділити вплив генетики та середовища. Результати показали, що генетичний фактор може пояснювати близько 50% варіацій тривалості життя.

Дослідники зазначають, що попередні оцінки були спотворені так званою «зовнішньою смертністю» — випадками смерті через нещасні випадки, інфекції та інші фактори середовища. Через це раніше було складно відокремити вплив біологічного старіння від зовнішніх причин.

Щоб виправити це, команда застосувала новий аналітичний підхід із математичним моделюванням і «віртуальними близнюками». 

На думку науковців, ці результати можуть змінити підхід до досліджень старіння: замість зосередження лише на факторах способу життя вчені активніше шукатимуть конкретні гени, пов’язані з довголіттям.