Енергетика України: тарифи, відбудова, зима і дефіцит людей

До 2022 року Україна мала профіцит електроенергії. Тепер вона відновлює зруйновані потужності, захищає мережі, готується до нових атак і шукає модель тарифів, яка не виснажуватиме державні компанії. Проте головним обмеженням стають не гроші й обладнання, а люди, розповів YouTube-каналу «Говори по справах» народний депутат і голова підкомітету Верховної Ради з питань енергозбереження та енергоефективності Сергій Нагорняк.

Енергетика України: від профіциту до втрати генерації

До повномасштабного вторгнення енергосистема працювала без дефіциту. Шість енергоблоків Запорізької АЕС забезпечували значну частину генерації, а у 2020–2021 роках Міністерство енергетики навіть зменшувало навантаження на «Енергоатом» через профіцит.

Після 2022 року Запорізька АЕС і частина теплової генерації опинилися в окупації, інші об’єкти були зруйновані або пошкоджені. Окремою втратою стало знищення Каховської ГЕС — генерувального й балансувального об’єкта, руйнування якого спричинило затоплення та людські жертви. Їхню точну кількість на окупованій території встановити неможливо.

Відновлення енергосистеми України: що потрібно зробити

Україна має одночасно відновлювати пошкоджене, будувати нові потужності й готуватися до можливого повернення об’єктів після деокупації. Навіть повернення Запорізької АЕС не означатиме її швидкого запуску: стан обладнання та строки безпечного відновлення невідомі.

Системі потрібні:

Повернення окупованих енергооб’єктів посилило б систему, однак країна має вже зараз створювати нову модель генерації, а не намагатися повністю відтворити довоєнну.

Дефіцит кадрів в Україні: чому люди стали головним ресурсом

За словами Нагорняка, кадровий дефіцит посилився після дозволу чоловікам віком 18–22 роки виїжджати за кордон. Частина молодих працівників енергетики залишила країну, хоча мала бронювання і зарплату близько $1000 на місяць.

Головною причиною була не відсутність роботи, а невизначеність щодо майбутніх правил мобілізації. Частина колишніх працівників галузі за кордоном працює у таксі, ресторанах або на виробництвах, хоча в Україні могла б надалі розвивати професійні компетенції.

Найважче повернути тих, хто виїхав у 2022–2023 роках і вже облаштував життя за кордоном. Більше шансів є щодо тих, хто залишив Україну пізніше, але для цього потрібні безпека, робочі місця, зрозумілі правила та перспективи для сімей.

Особливо складним буде повернення родин із дітьми, які вже навчаються, вивчили мову й адаптувалися в інших країнах.

Економічне бронювання і мобілізація: яку модель пропонує Нагорняк

Підписуйтеся на наші соцмережі

Сергій Нагорняк підтримує розширення економічного бронювання. Працівники важливих підприємств могли б фінансувати оборону через податки, зберігаючи можливість працювати.

Контрактна служба, на його думку, має передбачати сильніший фінансовий стимул. Як можливий орієнтир депутат називає одноразову виплату $10–20 тис., щоб родина військового мала фінансовий резерв.

Запропонована модель передбачає:

Людина повинна розуміти, за яких умов вона служить, працює або отримує бронювання. Без такої передбачуваності державі буде складно переконати молодих українців повертатися.

Тарифи на електроенергію: скільки коштує загальна субсидія

В інтерв’ю Сергій Нагорняк назвав ставки для населення: 4,32 грн за кВт·год, 2,16 грн уночі для власників двозонних лічильників і 2,64 грн за перші 2000 кВт·год для домогосподарств з електроопаленням у холодний період.

Різницю між фіксованою та ринковою ціною покривають «Енергоатом» і «Укргідроенерго». За даними, наведеними депутатом, за рік «Енергоатом» витратив близько 160 млрд грн, або майже $4 млрд, а «Укргідроенерго» — приблизно 30 млрд грн, або близько $800 млн. Загальні витрати він оцінив майже у $5 млрд щороку.

Проблема такої моделі — однакова підтримка малозабезпечених і заможних домогосподарств. Альтернативою Нагорняк вважає адресні субсидії: допомогу отримують ті, хто не може платити економічно обґрунтовану ціну, а вивільнені кошти спрямовують у нові блоки, накопичувачі та відновлення гідроспоруд.

Подібна проблема накопичилася у водопостачанні. За наведеним в інтерв’ю прикладом, Умань змушена приблизно втричі підвищувати тариф на воду й водовідведення, щоб уникнути банкрутства водоканалу та профінансувати реконструкцію 130-кілометрового водогону від річки Рось.

Чому бізнес платить більше за електроенергію

Підприємства купують електроенергію за ринковими цінами, що погіршує їхню конкурентоспроможність. Тому компанії інвестують у сонячні станції, накопичувачі, вітротурбіни та газопоршневі установки.

За оцінкою Нагорняка, такі проєкти можуть окупатися за три-п’ять років. Для бізнесу це не лише економія, а й спосіб зменшити залежність від відключень і краще прогнозувати витрати.

Для експортних галузей, зокрема металургії, держава могла б застосовувати точкову підтримку. Інструментами можуть бути менші лоти на аукціонах «Енергоатому» та контракти на два-три роки.

Водночас будь-які пільги потрібно оцінювати за кількістю робочих місць, податками, експортом і валютною виручкою. Підтримка має давати економіці більший результат, ніж її вартість для держави.

Енергетична політика України: баланс інтересів бізнесу і держави

Схожа дилема виникла навколо вантажних тарифів «Укрзалізниці». Обсяги перевезень знизилися, собівартість зросла, а тарифи, за словами Нагорняка, кілька років не переглядалися.

Підвищення ставок може послабити українських експортерів. Водночас без додаткових доходів компанії складно оплачувати електроенергію, зарплати та утримання інфраструктури.

Тому рішення у сфері тарифів мають враховувати не лише потреби окремого державного підприємства, а й їхній вплив на експорт, зайнятість і конкурентоспроможність усієї економіки.

Опалювальний сезон в Україні: від чого залежить зима

Гарантувати відсутність масштабних відключень неможливо. Головні ризики — інтенсивність російських атак і наявність ракет для протиповітряної оборони.

Особливо вразливими залишаються теплоелектроцентралі Києва, Харкова, Дніпра, Одеси та інших великих міст. За оцінкою Нагорняка, атака із застосуванням 15–20 балістичних ракет потребує значної кількості перехоплювачів.

Додатковою загрозою стали реактивні ударні дрони, які складніше перехоплювати. Розподілена генерація може підтримати громаду, підприємство або окремий район, але не здатна швидко замінити великі ТЕЦ у багатомільйонній агломерації.

Головні пріоритети на зиму:

Майбутнє енергетики України визначатимуть люди

росія атакує електро- і теплопостачання, щоб зробити життя в українських містах нестерпним, посилити міграцію та скоротити кількість людей, здатних працювати, сплачувати податки й захищати країну.

Станції можна відбудувати, тарифну модель — змінити, генерацію — розосередити. Значно складніше повернути фахівців або швидко підготувати нових інженерів.

Тому майбутнє енергетики залежить не лише від інвестицій і ППО, а й від мобілізаційних правил, ринку праці, соціальної підтримки та довіри до держави.

Без справедливої тарифної системи не буде коштів на модернізацію. Без захисту інфраструктури не буде стабільної економіки. А без людей не буде кому відновлювати ні енергетику, ні країну.