До 50 тисяч євро на українські екопроєкти. Що таке кліматичні ваучери і чому зараз вигідно запускати «зелені» стартапи
Цього тижня Greencubator відкрив другу чергу програми «Кліматичні інноваційні ваучери». Експерти обговорили кліматичні інновації, сталий розвиток та методи підтримки інноваторів. SPEKA відвідала захід і розповідає найцікавіше.
Що таке кліматичні ваучери
«Кліматичні інноваційні ваучери» — це грантова програма, яка підтримує розвиток «зелених» проєктів серед українських підприємств. Долучитися до неї можуть малі та середні бізнеси, які розробляють або впроваджують дружні до довкілля технології. Вони мають бути зареєстровані на території України як юрособа, здійснювати свою діяльність щонайменше рік до подання заявки й бути готовими до співфінансування у розмірі щонайменше 25% від суми гранту.
Основні критерії відбору та оцінювання проєктів:
- рівень інноваційності проєкту;
- вплив на скорочення викидів парникових газів;
- здатність до масштабування та використання в інших секторах;
- ринковий потенціал продукту чи проєкту.
Бізнеси можуть отримати до 50 тис. євро. Подання заявок триває до 28 лютого 2022 року, зареєструватися можна за посиланням.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Проєкт є частиною програми ЄБРР «Центр трансферу технологій та фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC), що підтримує ЄС у межах ініціативи EU4CLIMATE. У 2017 році Україна стала першою країною, яка скористалася запропонованою ЄБРР схемою інноваційних ваучерів.
Чому «зелені» ініціативи — це важливо
Країни ЄС активно прагнуть зменшити негативний вплив на довкілля. Зокрема, 75% електроенергії Австрії виробляють з відновлюваних джерел енергії, а у Німеччині сонячна і вітряна енергетика виробляє 50% електрики.
В Україні існує чимало успішних «зелених» бізнес-проєктів. Співзасновник Greencubator Романа Зінченко згадує українського виробника електровелосипедів Delfast, який має рекорд Гіннеса за найбільшу подолану відстань на одному заряді батареї. Торік проєкт залучив майже $3,5 млн інвестицій через краудфандинг. Виробник «розумних» жалюзі Solar Gaps успішно вийшов на іспанський ринок. А український виробник рекуператорів Prana експортує свою продукцію у понад 40 країн. Усі проєкти свого часу профінансували через програму «Кліматичні інноваційні ваучери».
ЄБРР має зобов'язання виділити понад 50% фінансування на кліматичні та екологічні цілі до 2025 року. Ба більше, за словами менеджера банку з питань «зеленої» економіки та клімату Олександра Ніколаєнка, ЄБРР цьогоріч націлений інвестувати лише у ті проєкти, які відповідають цілям Паризької кліматичної угоди. Основне завдання угоди — утримати приріст середньої температури у межах 1,5-2 °C.
Торік ЄБРР спрямував 51% інвестицій у «зелену» економіку, енергоефективність, відновлювану енергетику, заходи з адаптації до зміни клімату, а також у практики з управління відходами та біорізноманіттям.
Доступний капітал для «зелених» інноваторів
Олександр Ніколаєнко наголошує, що зараз в інвесторів є дуже великий апетит вкладати гроші в «зелену» економіку.
Водночас у інвесторів з'являються нові вимоги. Вони починають оцінювати:
- фізичні кліматичні ризики, що виникають під час реалізації проєкту;
- ризики переходу в межах своїх інвестицій: чи збільшиться вартість однієї тонни CO2 для підприємства.
Співзасновник Green Investment Fund Сергій Масліченко додає, що клімат поступово стає мейнстримом і ринки змінюються. Тільки за 2021 рік створили 27 єдинорогів у climate tech й підняли стільки фондів, скільки й за минулі п'ять років. Проте український ринок «зелених» технологій все ще дуже обмежений. В Україні є ангели та фонди, проте немає великого масиву таких компаній для створення окремого профільного фонду. Масліченко прогнозує, що невдовзі такий фонд з'явиться.
Чого чекати у 2022 році
Згідно з прогнозами, у 2022 році Україна планує збільшити частку відновлюваної енергетики до 9,2% (7,8% у 2021 році). Днями президент Володимир Зеленський обговорив із федеральним міністром закордонних справ Німеччини Анналеной Бербок підходи України та ФРН до розвитку взаємодії у сфері енергетики, зокрема щодо «зеленої» трансформації та відновлюваних джерел енергії. Ба більше, Німеччина відкриє в Україні бюро з водневої дипломатії.