Скільки українці сидять в інтернеті і що вони там роблять: нове дослідження
“Населення” та активність українського інтернет-простору змінюється паралельно із простором політично-соціальним, і зміни ці є ключовим фактором для decision-making процесів постачальників digital-інструментів, рекламників та онлайн-медіа.
На днях SPEKA отримала ексклюзивні дані дослідження українських інтернет-користувачів від MarTech-агенції newage., що зібрали і проаналізували інформацію з баз ООН, ДПСУ, MetaAds та інших джерел, і встановили останні тенденції змін у популяції нашого цифрового простору.
Демографія “інтернет-українців”
Наразі в Україні нараховується близько 17.8 млн інтернет користувачів віком від 14 до 70 років, тобто ті, хто фактично є платіжноспроможною аудиторією. Їх суттєво поменшало (майже на 7 млн) порівняно з довоєнним періодом 2022-го, проте тенденція на зниження їх кількості, на щастя, вже є менш відчутною в останні роки.
Також, дослідження виділяє невелику групу неплатіжноспроможних користувачів у 3 млн, віком до 14 років і старше 70.
Загальний гендерний баланс майже паритетний, із невеликою перевагою на користь жінок (51% на 2025 рік). Порівняно із 2023 роком (тоді у незначній більшості були чоловіки) – цей сегмент дещо збільшився, що агенція newage. повʼязує із тенденцією повернення жінок з-за кордону за останній рік.
Чим займаються українці в інтернеті?
За статистикою, в середньому українець витрачає близько 11.4 годин на день в інтернеті – це майже вдвічі (на 79%) більше ніж було за підсумками 2021 року. З них найбільше часу – близько 6 годин – припадає на смартфон, за ними із помітним відривом йдуть:
Підписуйтеся на наші соцмережі
- Ноутбуки та пк – 3,8 год.
- SmartTV – 3,6 год.
- Планшети – 2,4 год.
Цирфа не може не турбувати – майже половину доби українці проводять у digital-просторі. І, схоже, користувачі також поділяють це занепокоєння, адже близько 60% опитаних вважають, що технології “відволікають їх від присутності в моменті”, а майже половина з них – 35% опитаних – штучно обмежують свій екранний час.
Найпопулярніші ресурси українців
Більшість свого скрінтайму, згідно до опитування у дослідженні, українці виділяють на соціальні мережі, найпопулярніші з яких:
- Telegram – 78% опитанних
- YouTube – 77%
- Facebook – 61%
- Instagram – 56%
- TikTok – 50%
У цих сегментах аудиторії гендерний баланс здебільшого на боці жінок, натомість на стрімінгових сервісах, зберігається паритет.
Дещо цікавіша картина у віковому балансі користувачів соцмереж. Так, молодь від 18 до 29 превалює у TikTok та Instagram, в той час як Telegram та YouTube майже рівномірно популярні серед усіх категорій.
Який контент споживають українці в YouTube?
Агенція newage. у своєму дослідженні також розібрала основні вподобання українців у digital-середовищі на основі власного вибірки з більш ніж 50 000 YT каналів. Впродовж 7 років, команда вручну аналізувала канали, що були визначені як валідні для запуску через Google Ads, формуючі власні Білий та Чорний список.
Переважна більшість з них має підключену монетизацію, тобто приблизно мають щонайменше 1000 підписників і 4000 годин переглядів за рік.
Із найпопулярніших категорій першими, з помітним відривом йдуть:
- Політика та новини, що має 61% охоплення аудиторії
- Розваги – 58%
Наступні позиції, як ми бачимо за статистикою – музика, фільми та дитячий контент – загалом також несуть “рекреаційну” складову. Такий тематичний баланс є доволі природнім, враховуючи становище нашої країни: люди хочуть знати, що відбувається навколо них у соціо-політичному спектрі, але щоб просто “вивозити” постійний потік переважно тривожної інформації – їм треба перепочинок в розважальному сегменті YouTube.
Digital-акліматизація українців: Висновки
Проаналізовані розділи дослідження newage. красномовно описують драматичні зміни, що стались із нашим суспільством. Більшість українців майже половину свого буденного життя проводять в мережі, намагаючись бути в курсі останніх змін у країні та світі, і разом із тим отримати психологічне розвантаження від стресу що накопичується від невщухаючої війни.
Звісно, такі зміни проходять не тільки у психологічному, а й в економічному спектрі – зміна digital-поведінки та інші наслідки бойових дій також сильно вплинули на купівельну спроможність українців. newage. проаналізувала і цю складову у своєму дослідженні, що ми розглянемо у нашому наступному матеріалі.