Держбюджет та обшуки в НБУ: Ярослав Железняк про головні виклики
Гучна хвиля обшуків у Національному банку України та гострі суперечки довкола фінансування оборонного сектору оголили глибокі системні проблеми вітчизняної економіки. На YouTube-каналі «РБК-Україна» народний депутат України, перший заступник голови фінансового комітету та головний парламентський інсайдер Ярослав Железняк деталізував перебіг резонансних розслідувань НАБУ, розповів про реальний стан держбюджету та розкрив кулуарні механізми ухвалення ключових рішень.
Обшуки в Нацбанку: свідчення проти керівництва та тінь «Сенс Банку»
Вранці 21 жовтня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура провели обшуки не лише за робочою адресою голови НБУ, а й у його приватних помешканнях. Такий характер слідчих дій свідчить про дослідження особистої причетності посадовця до корупційних дій, а не суто внутрішньоінституційних порушень регулятора.
За даними ТСК, розслідування стосується зловживань навколо заводу «Карпатнафтохім» та корупційного впливу на державний «Сенс Банк» у межах схеми «Forest Gump», де одні корупційні групи намагалися викупити активи за рахунок коштів інших. Ключовим доказом у цій справі стали свідчення колишнього голови наглядової ради «Сенс Банку» Анджея Шевкі. На засіданні ТСК іноземний фінансист письмово підтвердив, що так званого «смотрящого» за банком пана Веселого рекомендував особисто голова Нацбанку.
Оскільки під час допиту в ТСК очільник НБУ заперечував цей факт, депутатська комісія передала стенограми засідань до НАБУ за статтею про надання завідомо неправдивих свідчень. Попри те, що автор закону про незалежність НБУ Ярослав Железняк юридично не може ініціювати відставку голови регулятора, він наголошує на необхідності його добровільного відходу з посади та передачі повноважень першому заступнику Сергію Миколайчуку. Це дозволить зняти політичну напругу з регулятора та зберегти довіру ринку, адже за діючої влади всі призначені генеральні прокурори опинялися за кордоном, а очільники Нацбанку отримували підозри від НАБУ.
«Нуль гривень» для ЗСУ: суперечності урядового проєкту бюджету
Найбільш кричущою вадою поданого урядом проєкту кошторису стала повна відсутність коштів на підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. Базовий оклад солдата у 20 000 грн залишається зафіксованим з 2022 року, тоді як через інфляцію його реальна купівельна спроможність скоротилася у 2–3 рази. Скасування доплати у 30 000 грн та запровадження 10 000 грн, які не виплачуються під час відпусток, лікування чи навчання, додатково погіршили ситуацію.
На тлі цивільного ринку праці, де меблеві фабрики з бронюванням пропонують зарплати від 60 000 грн, умови виплат у ЗСУ виглядають несправедливо:
- Зарплати суддів закладено зі зростанням на 40%.
- Оклади працівників правоохоронних органів зростають на 20–30%.
- Прокурори отримали підвищення на 30% минулого року та 12% у поточному проєктуванні.
Під час засідання бюджетного комітету було ухвалено правку, яка зобов’язує уряд передбачити підвищення виплат військовим. Початкова пропозиція передбачала чітку індексацію на 20%, що вимагає щонайменше 200 млрд грн, однак для надання Кабміну більшої гнучкості відсоткову прив'язку прибрали. Остаточне голосування за доручення уряду в парламентській залі має продемонструвати консолідовану позицію всіх фракцій.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Альтернатива підвищенню податків: детінізація та закриття сірих схем
Спроби уряду покрити бюджетний дефіцит через тиск на легальний бізнес є хибними, оскільки підвищення податків лише збільшує «кормову базу» для корупції. Натомість ТСК напрацювала чіткий перелік джерел залучення коштів через ліквідацію тіньових схем та перерозподіл видатків.
Непрофільні та популістські витрати, які підлягають скороченню:
-
1
Телемарафон та держмедіа: 1,6 млрд грн.
-
2
Програма стратегічних комунікацій («1000 Весна»): 5,4 млрд грн.
-
3
Програма «Національний кешбек»: десятки мільярдів гривень, за якими комітет вже проголосував заборону використання бюджетних коштів.
-
4
Дорожні програми та скрінінг здоров'я: за умов зупинки 92% будівництва укриттів для енергетики такі видатки є невиправданими.
Детінізація економіки здатна дати щонайменше 64 млрд грн (за скромними оцінками ТСК) або до 200–300 млрд грн (за оцінками депутатів більшості):
- Митний контроль: припинення схеми із підробленими автосертифікатами дало +2 млрд грн, закриття контрабанди Cargo — до 30 млрд грн.
- Нелегальний тютюновий ринок: закриття двох великих заводів під Львовом та у Тернополі залучить 30 млрд грн.
- Тіньове пальне та алкоголь: 10 млрд грн.
- Нелегальний гральний бізнес: 15–20 млрд грн.
- Внутрішні запозичення (ОВДП): збільшення залучення на 100 млрд грн.
Вивільнений ресурс пропонується розділити: 200 млрд грн спрямувати на оклади ЗСУ, а до 50 млрд грн — у Фонд підтримки бізнесу для страхування воєнних ризиків та побудови підземних складів. Міжнародні партнери готові співфінансувати цей фонд, додаючи 2–3 грн на кожну державну гривню.
Політичні кулуари: нульовий вплив Єрмака, битва за БЕБ та вимога реформ
Політичні процеси в країні демонструють суттєву трансформацію. Вплив колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака знизився до нульового рівня, а всі ключові питання суспільства відтепер адресовані безпосередньо Володимиру Зеленському. Бізнесмен Дмитро Міндич, за фактом зловживань якого нардеп подав заяви до антикорупційних органів, навіть ініціював три судові позови проти Железняка про захист честі та гідності.
Знаковою перемогою парламенту стала битва за реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ). Попри прямий тиск та дзвінки заступника керівника ОП Олега Татарова, провладний законопроєкт не здобув підтримки (набрав лише 222 голоси), що змусило прийняти редакцію Железняка, узгоджену з міжнародними партнерами. Водночас конструктивна співпраця зберігається із віцепрем'єром Михайлом Федоровим у сфері цифрових трансформацій.
Західні партнери закривають 50–60% цивільного бюджету України ($50–60 млрд) і вимагають у відповідь виконання антикорупційного пакета з 10 законів. Небажання уряду ухвалювати ці норми призводить до касових розривів. Наприклад, ухвалення розробленої Антикорупційної стратегії розблоковує €365 млн європейської допомоги, що повністю перекриває 18 млрд грн заборгованості держави з відшкодування ПДВ перед бізнесом.
Для кардинальної зміни правоохоронного блоку пропонується реформувати порядок призначення Генерального прокурора:
-
1
Запровадити конкурсну комісію з 6 осіб (3 незалежні експерти та 3 представники уряду).
-
2
Проводити перевірку декларацій та професійне тестування.
-
3
Формувати фінальний список із 2 кандидатів, з яких президент обирає одного для затвердження Верховною Радою.
Необхідність такої реформи підтверджують факти корупції в системі. Зокрема, під час розслідування справи «тіньових кол-центрів» з'ясувалося, що з кожного з 1000–2000 офісів збирали по $24 000, з яких лише $7 000 йшло до Офісу генпрокурора, а решта $17 000 розподілялася між іншими силовими структурами (СБУ, ДБР, Нацполіція).
Політичні амбіції, медійна кухня та роль штучного інтелекту
Незважаючи на скорочення чисельності фракції «Голос» через втрату колег та перехід Володимира Цабеля у сектор MilTech, парламентська діяльність триває у форматі високої відповідальності. Ярослав Железняк відкрито декларує амбіції щодо створення майбутнього політичного проєкту після стабілізації безпекової ситуації та нормалізації виборчого законодавства для біженців і військових. На його переконання, мандат народного депутата — це не привілей, а наймана робота перед платниками податків із чіткими критеріями вимірюваності та прозорості.
Саме цей підхід став основою для побудови власної медійної екосистеми. Ведення авторського Telegram-каналу коштує 0 грн, адже депутат пише всі пости особисто з телефону, роблячи щоденну перерву з 21:00 до 21:30, щоб почитати казку синові. Висока ефективність роботи командних процесів досягається завдяки глибокій автоматизації: використання платформи Claude AI із бюджетом $200 на місяць дозволяє оптимізувати обробку даних, монтаж відео та аналітику.
Офіційний YouTube-канал нардепа функціонує як інструмент зворотного зв'язку з виборцями та майданчик для роз'яснення складних економічних рішень. На відміну від колег, які фокусуються на міжнародному порядку денному, проєкт Железняка орієнтований на внутрішньоекономічну аналітику. Весь монетизаційний дохід каналу (близько $1 000) спрямовується на технічне забезпечення команди, благодійність та купівлю військових облігацій.
Усунення процесуальних лазівок в антикорупційній системі
Середня тривалість розгляду справ у Вищому антикорупційному суді досягає 640 днів, а окремі провадження (як справа Насірова) розтягуються на 10 років. Справа Микитася, який зібрав п’ять підозр, демонструє недосконалість інституту застав, що перетворився на «кешбек для корупціонерів», коли підозрювані виходять під застави з неперевірених джерел та затягують процеси до закінчення строків давності.
Для виправлення ситуації напрацьовано законопроєкт, що передбачає:
- Обов’язкову перевірку легальності походження коштів перед внесенням застави.
- Ліквідацію процесуальних лазівок для затягування засідань адвокатами.
- Зміни до обчислення строків давності після передачі справи до ВАКС.
- Упорядкування процедур екстрадиції та судових експертиз відповідно до вимог ЄС.
Водночас ключовим орієнтиром залишається дотримання презумпції невинуватості. Вона гарантує захист від фабрикацій справ силових структур та забезпечує відповідність українського судочинства європейським стандартам.