Чому обід наодинці підвищує цукор у крові сильніше, ніж поряд з другом: дослідження

2 хвилин читання

Їжа та сама, а цукор у крові веде себе по-різному — залежно від того, їсте ви самі чи з близькою людиною. Новий експеримент Єврейського університету в Єрусалимі за участю 108 людей показав цю різницю, і її можна побачити вже за дві години після їжі, повідомляє Science Alert.  

Ваш організм гірше регулює цукор, коли ви їсте самі. Фото: Magnific 

Як компанія під час їжі впливає на рівень цукру в крові 

  • У дослідженні взяли участь 108 людей. Кожен з'їдав трохи більше 100 грамів білого пшеничного хліба. 
  • Один раз — сам, інший раз — поруч із близькою людиною. Протягом двох годин вчені вимірювали рівень глюкози в крові.
  • Коли людина починала їсти в компанії, цукор у крові підскакував менше і швидше повертався до норми. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Читайте також: Той самий бутерброд о 7 ранку коштує тілу на 44% більше енергії, ніж о 19:00. І причина не у сні чи русі, а в біологічному годиннику. Це виявили науковці з американського медичного центру Масс Дженерал Брігам, пише Earth.
Регуляція цукру в крові залежить не лише від того, що ми їмо, а й від того, з ким ми їмо. Наші стосунки відіграють активну біологічну роль у фізичному благополуччі. 
Шір Ацил, одна з дослідниць

Чи справді ми почуваємо себе комфортніше, коли хтось є поряд 

У тесті на холод учасники краще підтримували температуру тіла, коли поруч був партнер, особливо якщо вони торкалися одне одного.

У стресовому тесті присутність іншої людини знижувала реакцію на стрес, навіть без дотику. Люди менше пітніли, і тіло швидше заспокоювалося після стресу.

Схожі ефекти ізоляції вже бачили на мишах: самотність порушує роботу інсуліну і підвищує ризик ожиріння. У людей самотність теж пов'язують із гіршим контролем цукру і діабетом 2 типу. 

Поки незрозуміло, чи зберігається ця перевага надовго. Автори дослідження хочуть перевірити, чи працює той самий ефект у людей, які живуть у хронічній самотності роками, а не лише під час короткого експерименту з одним обідом.

Ми звикли думати про тіло як про ізольовану систему, яка регулює себе сама. Наші результати показують, що фізіологія людини соціальна за своєю суттю: тіло працює краще разом. 
Шір Ацил, одна з дослідниць