Армія рф вдарила по Україні оновленим шахедом: що змінилося

2 хвилин читання

російський ударний БПЛА Герань-2, який активно застосовується у війні проти України, отримав нову модифікацію — із можливістю запуску ракети класу «повітря-повітря», повідомляє Telegram-канал Міни та кава з канапками. 

Збита оновлена Герань-2 

За попередньою інформацією, виробник дронів на базі «Алабуги» розробив оновлений фюзеляж, адаптований під інтеграцію авіаційної ракети Р-60. Це вже не імпровізоване рішення, яке раніше фіксували на полі бою, а повноцінна заводська модифікація. 

Що змінилося в ударному дроні “Герань-2” 

Читайте також: Подружжя, що займається спортом удвох, краще слухає одне одного і рідше зривається у сварках. Такий висновок дало дослідження 1693 молодих пар у США, яке провела команда вчених Університету Брігама Янга, пише Earth. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Головна відмінність нової версії — інтегрований пусковий механізм:

  • ракета Р-60 встановлюється зверху фюзеляжу;
  • під неї створено спеціальну ложбину в корпусі;
  • пуск здійснюється через окремий заводський пусковий пристрій;
  • змінено конфігурацію паливного баку.

Фактично, дрон отримав нову функцію — потенційну можливість ураження повітряних цілей.

Цікаво, що у зафіксованих модифікаціях відсутня класична бойова частина, яка зазвичай є у «Герань-2». Це може свідчити про зміну ролі платформи, зокрема для перехоплення українських БПЛА, спроби боротьби з гелікоптерами, тестування концепції «дрон проти дрона» або відволікання чи виснаження ППО. 

Що відомо про ракету Р-60

Р-60 — стара, але достатньо маневрена ракета ближнього бою, яка історично застосовувалася на винищувачах. Її поява на безпілотнику означає зміну підходу — замість дорогих літаків — дешеві носії з обмеженим, але масштабованим функціоналом. 

Ракета Р-60 зафіксована на дроні Герань-2

Попри новизну, така модифікація має і слабкі місця:

  • відсутність повноцінного радара
  • обмежена точність наведення
  • складність інтеграції систем управління ракетою
  • залежність від зовнішнього цілевказання

Тому поки що йдеться радше про експериментальну або нішеву можливість, ніж про масову зміну балансу сил у повітрі.