$800 тисяч через фейкове кохання: як працює сучасна індустрія онлайн-шахрайства
Онлайн-шахрайство у США досягло рекордних масштабів. Люди втрачають від кількох тисяч до мільйонів доларів, але навіть після звернення до поліції, банків чи державних органів часто не можуть повернути свої гроші.
Розслідування Associated Press і FRONTLINE показало, що після самої крадіжки на потерпілих можуть чекати нові борги, податки та навіть повторні спроби шахрайства.
$800 тисяч за кілька місяців
Один із потерпілих, якого журналісти називають Саймоном, після смерті дружини, з якою прожив 43 роки, шукав спілкування в інтернеті.
Там він познайомився з жінкою на ім'я Емілі. Через кілька місяців чоловік зрозумів, що її профіль був фальшивим. За цей час шахрайка виманила у нього $800 тисяч із пенсійних заощаджень.
На цьому проблеми не закінчилися. Саймон залишився з боргом у $185 тисяч, який він набрав для переказів, а також із десятками тисяч доларів додаткових податків.
Він звертався до місцевої поліції та ФБР, однак, за його словами, це не допомогло. Натомість із ним зв'язався інший шахрай, який запропонував за гроші допомогти повернути втрачені кошти через Секретну службу.
Саймон попросив не розкривати його повне ім'я через сором перед родиною.
Шахрайство у США стало масовим
Розслідування AP і FRONTLINE показало, що жертвами онлайн-шахрайства можуть стати люди практично будь-якого віку та соціального статусу.
Журналісти поговорили з 58 американцями віком від 32 до 90 років. Серед них були лікарі, IT-фахівці, науковці з вищими ступенями та люди, які просто намагалися звести кінці з кінцями.
Втрати становили від кількох тисяч доларів до $4 млн.
За даними опитування Associated Press-NORC Center for Public Affairs Research, 98% американців підозрюють, що ставали мішенню шахраїв. Троє з десяти заявили, що особисто втрачали через шахрайство гроші або інформацію.
За даними Федеральної торгової комісії США, минулого року американці повідомили про рекордні $15,9 млрд збитків від шахрайства. Це на 25% більше, ніж у 2024 році.
При цьому реальні масштаби можуть бути значно більшими, оскільки багато жертв не повідомляють про злочини через сором.
Після шахрайства потерпілі можуть отримати ще й податковий рахунок
Одна з найбільш проблемних ситуацій виникає, коли жертви знімають гроші з пенсійних рахунків і передають їх шахраям.
Наприклад, колишня медсестра Сьюзен Бівінс втратила понад $200 тисяч після того, як шахрай переконав її, що він федеральний агент.
Згодом вона отримала рахунок від податкової служби США на $80 тисяч.
Жінка продала будинок і переїхала до невеликої однокімнатної квартири. Щоб погашати борг, вона продає власноруч зроблені ковдри.
За даними розслідування, після змін у податковому законодавстві США персональні втрати від багатьох поширених видів шахрайства більше не дають права на відповідні податкові пільги.
У Конгресі розглядають законопроєкт Tax Relief for Fraud Victims Act, який має відновити можливість списувати такі збитки.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Банки також не завжди компенсують втрати
Проблеми виникають і у відносинах жертв із банками.
Дебра Фокс із Колорадо розповіла, що втратила $58 тисяч у романтичній шахрайській схемі. Після цього у банку їй заявили, що вона відповідатиме за шахрайські операції, пов'язані з її власними рахунками, а також має сплачувати юридичні витрати.
За чинними правилами у США фінансові установи зазвичай не несуть відповідальності за транзакції, які клієнт сам схвалив, навіть якщо його переконали це зробити шахрайським шляхом.
Саме тому жертви часто опиняються в ситуації, коли гроші формально були переказані ними самими.
83-річна жінка змогла повернути частину грошей
Одним із рідкісних винятків стала історія 83-річної Еліс Лін.
Разом із чоловіком вона за життя накопичила близько $720 тисяч. Після його смерті жінка познайомилася онлайн із чоловіком, який також пережив втрату дружини.
Новий знайомий переконав її вивести гроші з банку та інвестувати їх у криптовалютні платформи.
Спочатку фінансові звіти показували великі прибутки. Але коли чоловік запропонував Лін попросити у доньки ще грошей для інвестицій, родина зрозуміла, що це шахрайство.
Лін подала позов проти JPMorgan Chase, заявивши, що банк не захистив літню клієнтку та не звернув уваги на надзвичайно великі й незвичні перекази.
Сторони згодом уклали мирову угоду на нерозголошену суму.
Лін стала єдиною жертвою серед опитаних AP/FRONTLINE, якій вдалося отримати назад частину грошей.
Криптовалюта ускладнює повернення грошей
Шахрайські схеми дедалі частіше пов'язані з криптовалютою.
За даними розслідування, криптовалюти приваблюють злочинців тим, що перекази можуть ускладнювати встановлення особи власника коштів, а багато криптовалютних компаній працюють через міжнародні та офшорні структури.
Гроші можуть швидко переміщуватися між різними адресами та змішуватися з іншими активами.
Це продемонстрував випадок Браяна Гліка, який втратив $575 тисяч.
Чоловік звернувся до ФБР, Комісії з цінних паперів і бірж, генерального прокурора штату Нью-Йорк та інших структур. Він зберіг тисячі скриншотів і передав слідчим адреси криптогаманців.
ФБР намагалося домогтися замороження коштів через криптовалютну компанію Tether. Однак до моменту звернення гроші вже перемістили та змішали з іншими коштами.
У результаті повернути їх не вдалося.
Шахрайські центри працюють як індустрія
Розслідування AP/FRONTLINE показало, що за окремими випадками стоять великі організовані мережі.
Кошти Саймона журналісти змогли простежити до шахрайського комплексу в М'янмі, де працювали тисячі людей і було багато потерпілих.
В іншій справі мережа, яка атакувала Еліс Лін, використовувала десятки різних схем. За аналізом блокчейну, проведеним TRM Labs для AP/FRONTLINE, з січня 2022 року до вересня 2024 року вона отримала щонайменше $800 млн.
Розвиток штучного інтелекту додатково спрощує масштабування таких операцій. Шахраї можуть працювати швидше та створювати більш переконливі схеми.
США намагаються змінити систему
Американський уряд поступово посилює боротьбу з онлайн-шахрайством.
У Конгресі розглядають понад десяток законопроєктів. Серед пропозицій — створення централізованого сайту ReportScams.gov та вимога маркувати дипфейки й інший аудіовізуальний контент, створений за допомогою ШІ.
Міністерство юстиції також створило спеціальну групу для боротьби з шахрайськими центрами у Південно-Східній Азії.
Однак, за даними розслідування, у США досі немає єдиної загальнодержавної стратегії боротьби з шахрайством.
Щонайменше 13 федеральних відомств займаються різними аспектами цієї проблеми.
ФБР отримує в середньому близько 3 тисяч повідомлень про кіберзлочини щодня через систему IC3. При цьому, за словами колишньої керівниці підрозділу IC3 Донни Грегорі, бюро може розслідувати лише приблизно 10-12% повідомлень.
Інші країни перекладають частину відповідальності на компанії
Деякі країни вже пішли далі у захисті жертв.
У Великій Британії з кінця 2024 року фінансові компанії загалом мають компенсувати клієнтам кошти, які ті переказали шахраям. Це створює для банків додатковий стимул інвестувати у запобігання шахрайству.
Європейський Союз також запроваджує правила, за якими фінансові установи можуть нести відповідальність за шахрайські втрати, якщо не забезпечили належний захист.
В Австралії відповідальність розподіляється між банками, телекомунікаційними компаніями та цифровими платформами. Вони можуть отримувати штрафи або бути змушені компенсувати втрати, якщо недостатньо протидіють шахрайству.
У Сінгапурі банки та телекомунікаційні компанії можуть компенсувати жертвам певних фішингових схем збитки, якщо не виконали встановлені вимоги безпеки.
Після шахрайства жертви залишаються сам на сам із проблемою
Розслідування показує, що фінансові втрати — лише частина наслідків.
Багато потерпілих розповідали про сором, самотність, нерозуміння того, що робити далі, та відсутність підтримки з боку правоохоронців.
Деякі з них повідомляли про думки щодо самогубства. Двоє людей, із якими спілкувалися журналісти, робили спроби самогубства.
Еліс Лін після втрати грошей також думала про самогубство. Але згодом вирішила боротися за повернення коштів.
Її шахрай навіть через тривалий час після припинення спілкування надіслав повідомлення: «Ти ще жива?»
Лін вирішила, що залишиться живою і боротиметься.